Матриця "привабливість галузі - конкурентна позиція"
Ще однією широко відомої матрицею аналізу портфеля бізнесів (продукції) є матриця "Привабливість галузі - конкурентна позиція", розроблена консультаційною компанією Маккінзі для фірми "Дженерал Електрик". Ця матриця, на відміну від матриці "Зростання - частка ринку" Бостонської консультаційної групи, будується більш складно.
Для того щоб встановити ступінь привабливості галузі, необхідно виконати наступні дії.
- Встановлюється набір параметрів, за якими буде оцінюватися привабливість галузі. Такими параметрами можуть бути інтенсивність конкуренції, прибутковість галузі, зростання галузі, її розмір, технологічна стабільність і т.п. Розробники матриці самі визначають те, які параметри врахувати при оцінці галузі, і то, якою має бути ступінь деталізації при виборі окремих конкретних параметрів.
- Розробники матриці дають кожному параметру вага його відносної значущості для фірми. Тим параметрам, які з точки зору фірми найбільш важливі для оцінки привабливості галузі, даються більш високі ваги. І відповідно менш важливим - менші ваги. Для зручності проведення розрахунків ваги розподіляються таким чином, щоб їх сума дорівнювала одиниці.
- Кожному з параметрів дається оцінка ступеня його привабливості для компанії в оцінюваної галузі. Ця оцінка параметрів ведеться в залежності від того, наскільки укладена в параметрі характеристика галузі несе в собі можливості для досягнення цілей фірми. Оцінка ведеться за п'ятибальною шкалою: 5 - найбільш привабливий, 1 - найменш привабливий параметр. Наприклад, якщо фірма прагне до розширення, а галузь зовсім не росте, то параметр зростання галузі отримає оцінку 1. Це буде означати, що він несе в собі загрозу для фірми.
- Оцінка відносної значущості кожного параметра множиться на відповідну оцінку привабливості цього параметра і всі ці твори складаються. У сумі виходить інтегральна оцінка привабливості галузі. Максимальна оцінка привабливості галузі може бути 5, а мінімальна - 1.
У табл. 2 наведено гіпотетичний приклад розрахунку привабливості галузі.
Таблиця 2
Для того щоб оцінити конкурентну позицію СЕБ в їх галузі, наведеною нижче процедурою.
- Для кожної галузі, в якій функціонує фірма, складається список ключових факторів успіху. Цими факторами можуть бути, наприклад, витрати, продуктивність, дослідницький потенціал, частка ринку і т.п.
- Розробники визначають відносні ваги факторів, що відображають ступінь їх значимості для досягнення в галузі стійкої конкурентної позиції. Сума ваг повинна дорівнювати одиниці.
- Для кожної СЕБ (продукту) визначається ступінь її конкурентної сили в галузі по кожному з ключових факторів успіху. Ступінь конкурентної сили вимірюється від 1 до 5. Якщо розробники ставлять 5, то це означає, що з даного критичного фактору успіху стратегічна одиниця бізнесу в своїй галузі має сильну конкурентну позицію. Якщо ж виставляється 1, то конкурентна позиція по оцінюваного фактору дуже слабка.
- Обчислюється узагальнена оцінка конкурентної позиції СЕБ в її галузі. Для цього відносна вага кожного ключового фактора успіху множиться на відповідну оцінку ступеня конкурентної сили стратегічної одиниці бізнесу. Всі отримані твори складаються. Результат складання дає інтегральну оцінку конкурентної позиції СЕБ в її галузі.
У табл. 3 наводиться гіпотетичний приклад розрахунку конкурентної позиції СЕБ в галузі.
Таблиця 3
Оцінка конкурентної позиції СЕБ в галузі
Після того як отримані оцінка привабливості галузі та оцінка конкурентної позиції кожної СЕБ, будується матриця позиціонування СЕБ. По горизонталі відкладається конку рентна позиція, а по вертикалі привабливість галузі. Кожна з осей розбивається на три рівні частини, що характеризується щие ступінь привабливості галузі (висока, середня, низ кая) і стан конкурентної позиції (гарне, середнє, пло хое). Усередині матриці виділяється дев'ять квадратів, попадання і які при позиціонуванні СЕБ (продуктів) вказує на те, яке місце в стратегії фірми має їм відводитися в майбутньому (рис.13).
По відношенню до тих СЕБ (продуктам), які потрапили в квадрати "Успіх", фірма повинна застосовувати стратегію розвитку. Ці бізнеси мають хорошу конкурентну позицію в привабливих галузях, тому явно їм належить майбутнє. Бізнеси (продукти), що опинилися в квадраті "Знак питання", можуть мати хороше майбутнє, але для цього фірмі слід докласти
великі зусилля по поліпшенню їх конкурентної позиції. Бізнеси (продукти), що опинилися в квадраті "Прибутковий бізнес", є джерелом отримання грошей. Вони дуже важливі для підтримки нормального життя фірми. Але вони можуть померти, так як привабливість для фірми галузі, в якій вони перебувають, низька.
Попадання в квадрат "Середній бізнес" не дає можливості однозначно судити про подальшу долю СЕБ. По відношенню до неї рішення може бути прийнято тільки за результатами аналізу стану всього портфеля бізнесів (продуктів). Хоча в значній мірі це зауваження відноситься і до СЕБ, що потрапили в один з трьох розглянутих типів квадратів.
Щодо СЕБ, що потрапила в квадрат "Поразка", слід зробити висновок, що вона знаходиться в дуже небажаною позиції, вимагає досить швидкого і ефективного втручання з метою запобігання можливих серйозних негативних наслідків для фірми.
Матриця Маккінзі дає хороший інструментарій для аналізу портфеля бізнесів (продукції). Основний висновок, до якого вона підводить дослідника, полягає в тому, що збалансований портфель повинен мати в своєму складі в основному бізнеси, що знаходяться в квадратах "Успіх", трохи бізнесів, що знаходяться в квадраті "Знак питання", і лише певну кількість бізнесів, які перебувають в квадраті "Прибутковий бізнес". Їх кількість повинна бути достатньою для того, щоб забезпечувати підтримку "успішних" бізнесів і "знаків питання".
O. Bіxaнcкій
Стратегічне управління...