Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі: Що зміниться в системі державних закупівель

У Білорусі прийнята Нова редакція Закону «Про державні закупівлі товарів (робіт, послуг)». Новації спрямовані на те, щоб зробити державні закупівлі, на які щорічно спрямовується близько 10% ВВП, більш прозорими і конкурентними, мінімізувати корупційні ризики і більш раціонально витрачати бюджетні кошти. Закон вступить чинності 1 липня 2019 року. За цей час суб'єкти господарювання повинні підготуватися до роботи в нових умовах.

Начальник управління державних закупівель Міністерства антимонопольного регулювання і торгівлі Павло Жуковський взяв участь в онлайн-конференції, присвяченій майбутнім змінам.

- За допомогою державних закупівель реалізуються потреби держави і суспільства. Так, в 2017 році вартість укладених за результатами державних закупівель договорів перевищила Br6,5 млрд, що становить понад 6% ВВП Білорусі. І це без урахування закупівель при будівництві. Якщо об'єднати всі закупівлі, в тому числі в сфері будівництва, то виходить 10% від ВВП в рік. Це середній показник по багатьом країнам. Наприклад, в Європі він знаходиться на рівні 15-20%, в країнах ЄАЕС - близько 10-15%.

Всього за 2017 рік було проведено 390 757 процедур державних закупівель, з яких близько 60% - з одного джерела. Одночасно в вартісному вираженні частка процедур закупівель з одного джерела за цей період склала близько 80%.

За підсумками першого півріччя 2018 року проведено понад 230 тис. Процедур закупівель, з них 53% - з одного джерела. Ми хочемо, щоб частка таких закупівель зменшувалася, оскільки їх дуже складно контролювати і оцінювати ефективність витрачання бюджетних коштів. Тому ці закупівлі повинні стати більш прозорими і підконтрольними.

За перше півріччя укладено понад 200 тис. Договорів суб'єктами господарювання - одержувачами бюджетних коштів на суму Br2 млрд, з них 65% закупівель було здійснено з одного джерела, 35% - в результаті конкурентних процедур.

- Яка основна мета оновленого закону? Які стратегічні завдання стояли при його розробці? Чи повною мірою в ньому враховані ті проблемні моменти, які зараз мають місце на практиці?

- При розробці закону Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі постаралося врахувати всі проблемні моменти здійснення державних закупівель, з якими БЕРЕЗЕНЬ як регулятор зіткнувся на практиці.

Відповідно, основною метою оновленого закону було вдосконалення механізму здійснення державних закупівель товарів (робіт, послуг) для забезпечення максимальної прозорості проведення процедур державних закупівель, розвитку конкуренції, що в сукупності веде до ефективного витрачання бюджетних коштів. Крім того, закон розширить можливості господарюючих суб'єктів щодо захисту своїх прав і законних інтересів в даній сфері.

- Якою мірою був перейнятий міжнародний досвід при підготовці нового закону? Уніфіковані чи його норми до законодавства ЄАЕС? (Іван Богданчук, м.Мінськ)

- Оновлений закон підготовлений, перш за все, в рамках приведення національного законодавства у відповідність з Договором про Євразійський економічний союз, який регулює в тому числі питання здійснення закупівель.

Крім того, Міністерством антимонопольного регулювання і торгівлі аналізувалося законодавство про закупівлі в країнах СНД, а також вітчизняні та зарубіжні публікації в засобах масової інформації з даної тематики.

- Які найбільш важливі положення оновленого закону ви б хотіли відзначити?

- Ми відзначаємо велику частку відбулися процедур закупівель - близько 65%. Виходить, що конкурентні, але не відбулися процедури, переходять в закупівлю з одного джерела. Як показує наш моніторинг, це або процедури, які проводяться за товарними позиціями, де немає конкуренції, наприклад, є тільки один постачальник, або все було проведено таким чином замовником, що і спричинило відбулася процедуру. Так ось нова редакція закону покликана активно з цим боротися.

По-перше, ми плануємо завершити процес перекладу закупівель в електронний формат. У 2015 році в цей формат ми перевели всі конкурентні процедури. Разом з тим ми розуміємо, що процедура закупівель - це не тільки подача і розгляд пропозицій, а також і планування. Важливим є також і контроль виконання договору. Тому що зараз електронний формат закінчується розглядом пропозицій та публікацією повідомлень, що закупівля відбулася чи ні. Після чого заповнюються відомості про договір, але вони досить важко оброблювані. Ось тому і буде введена така новація, як укладення договору в електронному форматі і тільки на тих умовах, які були в процедурі. Причому змінити умови буде не можна. Всі додаткові угоди також будуть полягати в електронному форматі і автоматично відправлятися в автоматизовану систему держказначейства.

Наступною новацією є те, що без річного плану не можна буде проводити процедури закупівлі. В даний час обов'язок включати в план процедуру закупівлі є, але немає чіткої імперативної норми, яка б забороняла проводити закупівлі без включення в план. У новій редакції ця вимога додається. Річний план повинен містити всі позиції, які в подальшому будуть придбані і містити в тому числі їх вартісне вираження. Відповідно, при оголошенні процедури буде направлятися інформація в казначейство, яке проаналізує наявність у організації виділених з бюджету коштів на цю закупівлю і після підтвердження дасть дозвіл на проведення процедури. На жаль, зараз велика кількість процедур проводиться без фінансування з надією на виділення коштів в майбутньому. І коли замовник починає скасовувати процедури в зв'язку з відсутністю фінансування або з інших підстав - це подає сигнал постачальнику про те, чи варто взагалі брати участь. Деякі компанії навіть пишуть скарги, в яких вказують, що після перемоги замовник відразу скасовує процедуру. Це призводить до відсутності конкуренції. Ми вважаємо сформульований в новій редакції підхід додатковою можливістю управління процесом і розподілу грошових коштів.

Крім цього, положеннями закону ускладнюється скасування процедури закупівель і можливість виставлення вичерпних вимог до постачальника. Наприклад, замовники часто вимагають наявності досвіду роботи на певному ринку. А якщо фірма тільки вийшла на ринок і торгує копіювальною технікою, то навіщо їй потрібен 20-річний досвід роботи, якщо вона може за досить низькою ціною, будучи дистриб'ютором провідної компанії, поставити цю ж техніку, яку можуть запропонувати мають 10-річний або 20- річний досвід роботи, але за вищою ціною?

Тому буде сформований закритий перелік вимог, які можна виставляти постачальнику. Розширити його зможе тільки уряд, якщо вважатиме, що дійсно в якихось сферах потрібні додаткові вимоги. Це може бути інформація про відсутність банкрутства, податкових заборгованостей, включення в список недобросовісних постачальників. Наприклад, якщо уряд вважатиме, що при будівництві житла за рахунок бюджетних коштів потрібен 5-річний досвід роботи, то в цьому випадку можна буде виставляти таку вимогу. Наведу ще один приклад: харчування в школі. Звичайно, цим повинна займатися організація, що має досвід у цій галузі. Тому в певних сферах повинні бути специфічні вимоги, але ці області мають бути обмежені. Таким шляхом пішла Російська Федерація. Адже ми розуміємо, коли рішення приймається, виходячи з розсуду посадової особи, то це тягне корупційні ризики.

- Чи спостерігаєте ви зловживання правом на скарги за результатами торгів? Що в зв'язку з цим можна зробити? (Василь Малашенков, м.Мінськ)

- У новій редакції закону змінено підхід до розгляду скарг. Скарги будуть прийматися тільки в електронній формі, при надходженні скарги буде проводитися камеральна перевірка всієї процедури держзакупівлі, а не тільки по суті скарги.

Відповідно, встановлені більш суворі вимоги до самій скарзі. Зараз часто скарга виглядає приблизно так: «Він мене відхилив, чим порушив мої права і законні інтереси. Я вважаю, що він вчинив неправильно ... »Які конкретні порушення вказані в цій скарзі? На підставі чого комісія повинна зробити висновок, що замовник порушив процедуру закупівель?

За новим законом при оскарженні процедури закупівель необхідно вказати, яка стаття порушена, які конкретні дії порушують права і законні інтереси постачальника, надати підтверджуючі документи і юридично значимих фактів. Якщо, наприклад, замовник вказує, що ваш продукт не виконує ту чи іншу функцію, ви повинні надати комісії докази, що ваш продукт цю функцію виконує. Це може бути, наприклад, експертний висновок, інформація від виробника і т.д. Тобто БЕРЕЗЕНЬ не повинен займатися залученням експертів і проведенням експертиз. Процес доведення лежить на сторонах спору.

Тому новий закон чітко обумовлює, що повинна містити скарга. Це значно скоротить кількість необґрунтованих оскаржень.

У першому півріччі в БЕРЕЗЕНЬ надійшло 620 скарг, з них 400 прийнято до розгляду. 174 скарги, або 28%, повернуто без розгляду, тому що або надійшли після закінчення встановленого законом строку на оскарження, або не містили встановлених законом відомостей. Ще 7% скарг було відкликано самими заявниками.

Основний потік скарг (50%) - це місто Мінськ, на інші регіони припадає від 5 до 10%. В основному це скарги на рішення замовника, який відхилив пропозицію, або оскарження вибору переможця.

З 400 розглянутих скарг 45% визнані обгрунтованими, 14% - частково обгрунтованими, ще 8% визнані необгрунтованими, але в ході їх розгляду виявлені порушення законодавства. Тобто фактично 68% розглянутих скарг - це ті процедури, де ми знайшли порушення в діях замовника і зобов'язали його все привести у відповідність до законодавства. Це свідчить про недостатню професійну підготовку фахівців, що займаються закупівлями, і членів комісій по закупкам.

Окремо хотів би відзначити таку категорію, як відкликані скарги. Аналітика, яку ми робили по відкликаним скаргами, показує, що дійсно порушення при закупівлі були допущені. Але раз скарга відкликана, у нас немає підстави для прийняття якогось рішення. Тому ми спеціально прописали норму, що відкликання скарги нічого очікувати бути підставою для припинення камеральної перевірки.

- Закон встановлює вимоги до кваліфікації фахівців замовника і членів комісії замовника. Очевидно, що не всі фахівці зможуть цим вимогам відповідати. Можливо, їм буде потрібно додаткове навчання. Знаю, що планується почати підготовку фахівців в області державних закупівель. Коли це буде можливо? Чи зможуть підприємства направляти своїх фахівців на навчання або повинні будуть вдаватися до послуг сторонніх експертів? (Тетяна, Мінськ)

- Закон вводить обов'язкову вимогу: у замовника закупівель повинен бути фахівець з держзакупівель, який пройшов підвищення кваліфікації саме за цим профілем. Раніше такої вимоги не було. Але ми розуміємо, що мова йде про бюджетні кошти та їх раціональне використання. І то кількість порушень, які ми виявляємо, говорить про непрофесіоналізм працівників, які займаються держзакупівлями.

Тепер замовники зобов'язані навчити хоча б одного фахівця, на якого буде покладено обов'язки щодо проведення процедур державних закупівель. В даний час підвищення кваліфікації з держзакупівель здійснюють БДЕУ і Академія управління при Президентові Білорусі. Це тижневі або двотижневі курси, на яких слухачі отримують повну інформацію по управлінню закупівлями, аналізують практику, рішення комісій, ризики і т.д.

Також новий закон встановлює, що більшість членів конкурсних комісій повинні пройти навчання через систему додаткової освіти для дорослих. Це можуть бути курси, семінари, інші форми навчання, після яких видається підтверджуючий документ. При цьому всі освітні програми по темі державних закупівель повинні бути узгоджені з БЕРЕЗЕНЬ.

Систему додаткової освіти з держзакупівель необхідно розвивати, і не тільки в Мінську, але і в регіонах. Відповідні курси можуть бути відкриті не тільки в установах освіти, а й в інших організаціях, що надають послуги додаткової освіти дорослих.

За час, що залишився до вступу закону в силу час необхідно організувати повноцінний навчальний процес. Є відповідне доручення уряду, і Міністерство освіти буде цим займатися. Ми зі свого боку готові всіляко сприяти при підготовці програм.

- Законом вводиться обов'язкова вимога - наявність закуповується позиції в річному плані закупівель, на яку виділено фінансування в поточному фінансовому році. Закон вступить в силу з 1 липня 2019 року. Чи означає це, що всі закупівлі, які будуть здійснюватися, починаючи з цієї дати, повинні бути в плані закупівель на 2019 рік? (Тетяна, Мінськ)

- У річному плані на 2019 рік, розміщеному в державній інформаційно-аналітичній системі, повинні бути тільки ті закупівлі, які будуть проводитися з 1 липня. І саме для процедур, які будуть проводитися після 1 липня 2019 року, необхідно буде підтвердження казначейством наявності грошових коштів.

- Розкажіть більш детально про концепцію державної інформаційно-аналітичної системи управління державними закупівлями. Що в перспективі повинна дати ця система? (Юматов І.М.)

- Це новий інформаційний продукт. Технічне завдання формується відповідною групою при БЕРЕЗЕНЬ, створеної за дорученням уряду. Дана система буде містити досить великий обсяг інформації про проведені закупівлі. Проект дозволить на підставі наявних даних сформувати повну статистику і аналітичну інформацію як по країні в цілому, так і по кожному замовнику. Цей продукт цікавий і правоохоронним органам, так як буде відображати стан ринку держзакупівель. Дана інформація потрібна в першу чергу для прийняття управлінських рішень щодо того, що необхідно поправити для мінімізації ризиків і загроз.

До початку вступу в силу нової редакції закону про державні закупівлі часу залишилося небагато, але ми вважаємо, що повинні встигнути ввести систему. Попередньо протягом двох місяців запланований тестовий період. Замовники почнуть офіційно розміщувати інформацію в системі з 1 липня 2019 року, дані вимоги з'являться в законі з цієї дати. Ще не визначилися з тим, хто буде реалізовувати проект. Зараз вирішується питання, за рахунок яких коштів це буде здійснюватися - за рахунок бюджету або міжнародної технічної допомоги. Від цього буде залежати і порядок вибору того, хто буде реалізовувати проект.

- Як часто зараз застосовується закупівля з одного джерела? Чи багато виявляється порушень саме при проведенні таких закупівель? Як це враховано в новому законі?

- По-перше, передбачена норма про те, що якщо організація проводила конкурентну закупівлю, в якій були позначені певні умови поставки, оплати, предмет, вимоги до учасника, то при переході до закупівлі з одного джерела ці умови не можна буде змінити. Наприклад, якщо було написано, що потрібно поставити товар протягом п'яти днів і в такому випадку буде проведена передоплата, то поставити продукцію через місяць або два буде заборонено, оскільки це змінює умови проведення процедури. Буває, що організації не беруть участі в процедурі, оскільки щоб поставити якесь серйозне обладнання, потрібно його виготовити або ввезти з-за кордону, що вимагає часу. А коли багато замовників спочатку встановлюють терміни поставки в п'ять днів, а потім, при переході процедури в розряд закупівель з одного джерела, з'являються терміни мало не 180 днів. Відповідно, стає зрозуміло, що це робиться під конкретного постачальника. Таким чином, нова редакція закону чітко закріплює умови проведення закупівлі.

Як і друга, БЕРЕЗЕНЬ підготує проект постанови, Який ВСТАНОВИВ порядок и процедуру маркетингових досліджень Сайти Вся при проведенні закупівлі з одного джерела. Буде визначили Кількість постачальніків, до якіх нужно звернути, Яким чином розсілаті запрошення, як підбіраті постачальніків, як складаті довідку. Тобто буде чітко описано процедурно, як проводити цю процедуру.

Також плануємо, і новий закон містить відповідну компетенцію Ради Міністрів, встановити порядок проведення закупівель з одного джерела малого обсягу за допомогою інформаційних ресурсів. Іншими словами, це буде електронний магазин, в якому з'явиться можливість зробити закупівлю одним кліком. Це торкнеться закупівель малого обсягу - від 50 до 300 БВ. Таких закупівель суб'єктами господарювання здійснюється дуже багато. Якщо їх скласти, вийде досить велика сума. Якщо закупівлі, наприклад, канцелярських товарів, буде перевищувати 50 БВ, то потрібно буде відкрито закуповувати на цьому майданчику. Відповідно, буде ринок, конкурентні пропозиції, на цьому майданчику будуть представлені постачальники, їх ціни - ось з них за певними критеріями і потрібно буде вибирати. Плюс майданчик буде формувати реєстр, який буде розвантажуватися замовнику. І якщо він купив товар набагато дорожче за середню ціну - це треба буде обгрунтувати. Звичайно, остаточна вартість може залежати від різних умов - термінів поставки, передоплати і т.д., але треба буде пояснити, чому товар придбаний дорожче. Дана електронна майданчик буде організована на базі Державної інформаційно-аналітичної системи (ДІАЦ).

БЕРЕЗЕНЬ намір продовжити електронізації процесу: почнемо з малих закупівель, після чого, можливо, перейдемо на інші. Перелік випадків, коли можна застосовувати процедуру закупівлі з одного джерела, в законі великий. За підсумком, можливо, перейдемо до скорочення переліку. Зобов'яжемо розміщувати в ДІАЦ довідку про закупівлю з одного джерела, що зараз не робиться. Це зробить процедуру більш відкритою. Там буде видно, з ким опрацьовувався питання закупівлі, відповідно, дозволить і скаржитися постачальникам. Завдяки гласності в цьому процесі і з огляду на більш строгі правила, ми очікуємо зниження кількості закупівель з одного джерела. Після введення відповідних вимог кількість таких закупівель в Росії зменшилася на 10-12%, в Казахстані - на 15-18%. Наприклад, московський портал малих закупівель дозволив заощадити 20-25% бюджетних коштів.

- Під час обговорення законопроекту депутати звертали увагу на те, що великі підприємства, як правило, не хочуть брати участь у закупівлях малих обсягів. Які механізми залучення таких виробників передбачає новий закон про держзакупівлі? (Іван Смага, Молодечно)

- Перше, як я вже говорив, - це електронний майданчик, щоб спростити можливість пошуку відповідного контрагента.

І другий момент, який передбачений в законі, - централізація державних закупівель. Наприклад, відділ освіти централізує закупівлі всіх шкіл свого району. Такий обсяг, звичайно, буде більш цікавий великим виробникам або постачальникам послуг, адже вони виходять з економічної доцільності. При малих обсягах витрати на участь в процедурі закупівель не виправдовуються. Централізація - це вихід для малих замовників.

за повідомленням БЕЛТА
(фото - БЕЛТА)