Олег Стрекаль: Україна становится Шовкова Шляхом для нелегальних сигарет

На ці та багато інших питань в інтерв'ю "Українським новинам" відповів директор з корпоративних і юридичних питань Imperial Tobacco в Україні Олег Стрекаль

Як Ви оцінюєте 2015 рік у тютюнової галузі?

У минулому році на ринку України підтвердилися загальносвітові тенденції до скорочення (хоч і повільного) глобального тютюнового ринку. У порівнянні з 2014 роком, скорочення внутрішнього ринку склало приблизно 5% до 66,5 млрд штук. На 2016 рік прогнозуємо падіння до 62 млрд штук, хоча зараз важко розрахувати по році, оскільки невідомо, як зіграє фактор нелегальної торгівлі. Адже є деякі чинники, які можуть спровокувати його різке зростання. Як він раніше впав з 10% (2013 рік) до 1,4% (2015), так може і різко повернутися в цьому році до 10%, а то і більше. А чинники ці - акцизна політика держави, нездатність його нормально контролювати ринки і кордон, і відсутність бажання це робити.

Ми не бачили статистики від Мінекономіки. У нас в Imperial Tobacco порахована кожна пачка, як і у інших трьох великих виробників. Львівська тютюнова виробляє порівняно небагато, і то на експорт. Звідки у Мінекономіки такі цифри - я не знаю.

Назвіть основні тенденції тютюнового ринку в 2015-му і в поточному році.

Серед основних тенденцій на ринку відзначаємо down trading - люди менше купують дорогих сигарет і переключаються на дешевші, що пов'язано зі зниженням купівельної спроможності населення. Сегмент дорогих сигарет скоротився приблизно на 30% і на стільки ж виріс дешевий. Середній сегмент залишився в своєму стабільному стані. Цікаво, що покупці зараз переходять на найдешевший легальний, але поки не перемикаються на дешевий нелегальний сегмент в великих масштабах. Це пов'язано, перш за все, з тим, що дуже потужна девальвація гривні зробила контрабанду до нас економічно недоцільною: гривня знецінилася в 3 рази, і виходить, що у контрабандиста собівартість дорожче, ніж ціна у нас.

Але тут з'являється ще один тренд - зростає вивезення контрабанди з України. Ми не можемо сказати точно за кількістю, але, на жаль, масштаби постійно зростають. Стимул величезний - в Польщі за легально вироблені українські сигарети, ввезені контрабандним шляхом, можна виручити в 5 разів більше, а в Німеччині - і в 10 разів. При цьому відповідальність не така велика. Ми знаємо, що є злочинні клани, що займаються контрабандою у великих масштабах, але часто в прикордонних регіонах, де високий рівень безробіття, саме населення мимоволі стає контрабандистом. На жаль, наша держава з цим ніяк не бореться; робить одиничні шуми на кордоні, але вони неефективні.

Проблема ще й у тому, що в Європу йдуть не тільки українські сигарети, а й досить багато контрабанди завозять транзитом через Україну. Наприклад, в Одесу завозять багато продукції з Еміратів, Китаю. Ввезені бренди у нас взагалі невідомі. В силу корумпованості чиновників, які все це прикривають, така продукція в порту розвантажується, потім вивозиться; товар ніде не декларується, в структурі експорту ніяк не відображається. На жаль, Україна стає не тільки джерелом надходження нелегальних сигарет в Європу, але і транзитним таким собі "шовковим шляхом" для нелегальної продукції.

В які країни в основному нелегальна продукція йде з України і звідки надходить до нас?

Від нас в основному йде в Європу і доходить до Великобританії, де реалізується навіть не в доларах, а в фунтах, тому Великобританія - самий привабливий ринок збуту.

А до нас надходить по стандартній структурі: близько третини йде з Молдови, з Придністров'я, 22-23% - з Білорусі, плюс Росія. Раніше ще була внутрішня нелегальна продукція - контрафакт. Це всім відома фабрика "Хамадей", яка працювала в Донецьку тільки з цією метою під дахом "злочинної влади". Вони підробляли найрізноманітніші марки і не соромилися навіть це виставляти в інтернеті для продажу. Тепер вони на тимчасово окупованій території - частина ліній перенесли в Росію, частина - в окупований Крим. Виходить, що тепер вони воюють за частку ринку з російськими компаніями. На нашу окуповану територію заходить російський виробник "Донський Тютюн", але і "Хамадей" продовжує виробляти, напевно, тому що час від часу робляться спроби звідти вивозити сигарети в Україні.

Ще одним трендом, але це більше стосується нашої компанії - відбувається релокацію виробництва в Україну з інших країн. У минулому році ми імпортували сигарети з Росії, але, розуміючи всі політичні і економічні ризики, ми поступово переводили виробництво в Україні. Тепер у нас відсутній імпорт з Росії. Все проводиться локально, що добре для українського бюджету і для компанії несе менше ризиків. У 2015 році ми заплатили в держбюджет трохи більше 5 млрд гривень акцизу, а всіх податків - 6,2 млрд гривень. Ми входимо в першу 5-ку найбільших платників податків країни, хоча це ніяких привілеїв нам не дає, навпаки, відчувається неповага з боку влади. Акцизи нам підвищують в останній день перед Новим роком, хоча повинні це робити на 6 місяців раніше. Остаточні ставки акцизів є результат корупційних торгів, а не економічних розрахунків. На другий день після припинення мораторію на перевірки бізнесу до нас приходять з перевірками екологи і пожежники ... Де зміни? Де покращення інвестклімату? Президент з Прем'єром їздять по закордонах і агітують інвесторів приходити в Україну, а про існуючі інвесторів ніяк не дбають. Хто ж в такій ситуації клюне на медові обіцянки політиків?

Ще одна тенденція тютюнового ринку - бенкет корупції. Дуже шкода, що влада, яка на словах сповідує ідеали Майдану, не відповідає тому способу і тими правилами ведення бізнесу, яким слідуємо ми. По-перше, шляхом усіляких маніпуляцій і фальсифікацій рішень комітету Ради з податкової і митної політики, депутати врешті-решт прийняли підвищення ставок акцизів, які були менше, ніж пропонував Мінфін. Зокрема, так і не підняли адвалорну складову акцизу, хоча Мінфін пропонував збільшення всього на три процентних пункти. Комітет Ради проголосував за це, але потім на сайті парламенту було опубліковано інформацію, що комітет все-таки не підтримав цю зміну. Це означає, що, як мінімум, депутати подарували тютюновим компаніям приблизно 500-600 млн гривень. Грубі закулісні торги в наявності. На жаль, провідником цієї всієї процедури були ключові нардепи з "Блоку Петра Порошенко". "Завдяки" їм, ці 500-600 млн не потраплять до бюджету, їх розділять переважно дві компанії - Philip Morris і JTI, адже у них преміальний сегмент, з якого платиться адвалор, найбільший.

Подав у відставку міністр економіки Айварас Абромавічус розповів, як на нього тиснули політичні лобісти. Але з боку бізнесу ми теж можемо багато розповісти про діяльність нардепів, які "абсолютно безоплатно" задовольняють інтереси компаній за рахунок держбюджету. І ніякі аргументи на них не діють - раз їх уже "зарядили" на певний результат, ніякі об'єктивні цифри не зіб'ють їх зі шляху.

Скажіть, будь ласка, а в цілому наскільки відповідають прийняті зміни до Податкового кодексу з європейською практикою?

У нас спочатку в Податковому кодексі прописаний акциз, структура якого відповідає європейській: є мінімальні акцизні зобов'язання, специфіка і адвалор. Однак в грі на зниження адвалору і криється корупційна складова. У 2013 році адвалорну складову акцизу знизили наполовину, таким чином, позбавивши бюджет декількох мільярдів гривень потенційних надходжень - вони залишилися у тих же двох компаній. Тепер, за допомогою депутатів президентської фракції і закулісних торгів з Прем'єр-міністром, вони відмовилися його хоча б трохи підняти. Якщо в Європейському Союзі середній адвалор 24% (тому що у них є і 1%, і 55%), у нас - 12%. Ми в ЄС знаходимося на 4-му місці з кінця за величиною адвалору. І ніяких аргументів (крім корупційних домовленостей) не підвищувати його не існує.

На щастя, депутати переглянули базу нарахування адвалорної складової і привели її до європейських норм (вона нараховується з повною мінімальної роздрібної ціни, включаючи ПДВ; до цього було без урахування ПДВ). Це означає підвищення адвалорної складової на трохи більше 2 процентних пункту. Якби ще й за це не проголосували, недобір бюджету був би не менш 1 млрд гривень в цьому році.

Так що, по суті, якби не було цих закулісних торгів, Мінфін був на вірному шляху. Йому навіть вдалося Комітет з податків переконати, але потім "замотивовані" депутати чомусь озвучили протилежну позицію. Дуже б хотілося, щоб такими маніпуляціями зайнялося Національне антикорупційне бюро.

Які країни світу з адекватною акцизною політикою могли б стати прикладом Україні?

Я думаю, що найголовніше в акцизної політики, які критерії ми беремо. Ставки можуть бути різні, але найголовніше - це стабільність і прогнозованість і відповідність структурі кожного конкретного ринку. Тому що десь 50% адвалору працює нормально, а десь, наприклад, у нас, воно працювати ніколи не буде. Тому врахування специфіки ринку дуже важливий - купівельної спроможності населення, перш за все, а також інфляційних процесів, розвитку економіки.

Я б поставив в приклад Німеччину. Там враховано різний рівень доходів населення. Наприклад, у них багато людей палять так звані самокрутки. Тому що у них різаний тютюн обкладається нижче, ніж сигарети промислового виробництва. І частка самокруток на ринку досягає 15-17%. Відомо, що є бідне населення, на яке у нас ніхто уваги не звертає, особливо уряд, який розповідає, що "багаті заплатять більше", а насправді підвищує акциз на сигарети без фільтра (умовно кажучи, сигарети для малозабезпечених) моментально на 126 %, і ціна при цьому зростає на 70%. Ось так держава враховує ситуацію і потреби населення.

Яким, на Вашу думку, повинен бути в ідеалі акциз в Україні?

Я думаю, що за структурою і зі зміною перерахунку нарахування адвалору ми повністю відповідаємо європейській практиці. Тому що мінімальним акцизом гарантуємо надходження в бюджет, ПДВ теж входить в базу, специфічної ставкою обкладається кількість випущених сигарет, а адвалорна частина зрізає преміальну маржу з тих споживачів, у яких, грубо кажучи, є гроші і які можуть це платити. Якщо через адвалору підвищується акциз на пачці вартістю 25 гривень на 1 гривню, це не особливо помітно, але якщо пачка за 12 гривень дорожчає на гривню, то підвищення відчутно. У низькому ціновому сегменті крок чутливості підвищення цін - це 50 копійок.

Розкажіть, будь ласка, що відбувається з твердженням Кабміном мінімальних роздрібних цін на сигарети. Якщо вже прийнято рішення вводити ці ціни, чому до цих пір немає постанови уряду?

Введення мінімальних цін - це ще один приклад процвітання корупції на тютюновому ринку. Починаючи від моменту впровадження цього положення в Податковий кодекс (Комітет Ради з питань податкової політики це питання навіть не обговорював, але парламенту мінімальні ціни були піднесені як пропозицію Комітету) і закінчуючи маніпуляціями УКРІНФОРМ з формулою розрахунку мінімальних цін з чіткою метою "задерти" рівень цих цін як якнайвище.

За маркетинговим поняттям, то, що зараз відбувається, це цінова промоція. Ти знижуєш ціну і за рахунок цього збільшуєш кількість продаваних сигарет. Цю кампанію початку компанія Philip Morris 1 жовтня 2015 року, знизивши ціни на сигарети Bond відразу на 2 гривні, без будь-яких економічних на те обґрунтувань. Поступово за 3 місяців вони опустилися в ціні з 15 гривень до 10, і до сих пір продають Bond по 10 гривень за пачку. Це суттєва втрата для бюджету, оскільки Bond займає приблизно 7% внутрішнього ринку.

Тобто компанія переводить Bond з середнього цінового сегмента в дешевий, який починає конкурувати з дешевими торговими марками, а потім за допомогою механізму мінімальних роздрібних цін повертає сигарети Bond на колишній рівень цін, а разом з ним тягнуть весь низький ціновий сегмент до рівня Bondа. Компанія у виграші, тому що сигарети дешевого цінового сегмента програють конкуренцію з Bond, опинившись з ним в одній ціновій категорії. Економічно собівартість сигарет низького цінового сегмента нижче собівартості Bond, і компанії-виробники могли б залишати їх на колишньому рівні цін, але механізм мінімальних роздрібних цін вже не дозволяє це зробити.

З економічної точки зору, це свавілля. Даний механізм заборонений в ЄС європейським судом по 6 країнам. Там теж були "розумні", але їх швидко європейський суд поставив на місце. А у нас це зробити нікому. На жаль, всі аргументи, що механізм мінімальних цін протизаконний і за українським законодавством, і за міжнародними зобов'язаннями нашої країни, були проігноровані навіть на зустрічі виробників з прем'єр-міністром 18 січня, де це питання обговорювалося.

На цій зустрічі ми надали розрахунки, які грунтуються на фінансовій звітності компанії про витрати та обсяги виробництва, і розрахували економічно обґрунтовані мінімальні роздрібні ціни на випадок, якщо буде прийнято рішення про їх введення. У нас вийшло 13 гривень за пачку сигарет без фільтра і 15 - з фільтром. Цей рівень цін задовольнив всі присутні сторони, і відповідний проект постанови був направлений в різні інстанції - Мінекономіки, АМКУ, регуляторну службу. І до сих пір документ не прийнятий, очевидно, тому, що немає висновків всіх компетентних органів.

А в цей час УКРІНФОРМ переконує, що економічно обґрунтованими є ціни відповідно 14,50 і 16,50 гривень / пачка, що на порядок вище узгоджених раніше всіма сторонами переговорів. Таким чином, податкова навіть на офіційній звітності робить свої маніпуляції.

У нашій компанії було прийнято рішення, що якщо будуть продовжуватися маніпуляції, ми буде звертатися в суди, зокрема постанову Кабміну можна оскаржити в Адміністративному суді. Але ми будемо звертатися не тільки проти міфічного особи - Кабміну, а й проти конкретних чиновників з доказами маніпуляцій. Тому що є об'єктивні цифри, а є їх розрахунки. Це все є на папері. Тому, ми налаштовані бути дуже принциповими. Ми вже звернулися зі скаргою до представництва ЄС тут, в Києві, пояснивши, що Кабміну треба повертатися на шлях євроінтеграції, а не евродемагогіі, і зараз чекаємо, що нам скажуть єврочиновники. Паралельно наша штаб-квартира направляє відповідну скаргу до Брюсселя. Вважаємо, що питання принципове: якщо Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання, вона повинна їх виконувати, а не робити на рівні прем'єр-міністра реверанси в бік окремих виробників.

Як ці кроки обґрунтовують конкуренти?

Втратами бюджету. Нібито ціни впали до 9-10 гривень. Але вони ж самі їх туди привели; впав відповідно, 5% -ний збір, ПДВ і частково акциз. Звичайно, бюджет не добирає. Але на зустрічі з прем'єром вони ж не сказали, що це самі і зробили, щоб переділити ринок.

Аргументуючи необхідність введення мінімальних роздрібних цін на сигарети, ГФС малює 1,5 млрд додаткових надходжень. Але ніхто не вважає ризики. А вони серйозні. Різке подорожчання сигарет (з 9-10 гривень за нинішню ціну до 16,50 передбачуваної) сприятиме активізації тіньового ринку. Плюс можуть закритися окремі виробники, такі як Львівська тютюнова фабрика - вона не витримає такого рівня цін. За нашими підрахунками, бюджет може втратити до 2,5 млрд гривень. Не забудемо і корупційну складову: мінімальні ціни визначатиме чиновник, якого можна "мотивувати" на прийняття вигідного окремим виробникам рішення. Не можна регулювати ринок неекономічними методами, це злочин.

Поясніть, будь ласка, ще один скандал на ринку - ситуацію з компанією-дистриб'ютором сигарет "Мегаполіс-Україна"? Те її звинувачують у зловживанні монопольним становищем, то в зв'язках з російськими власниками.

Наскільки я пам'ятаю мова глави АМКУ, комітет зараз проводить розслідування, яке розпочали в жовтні 2014 року і збираються на початку лютого винести свій вердикт - є там зловживання монопольним становищем чи ні? Тому що українське законодавство не бачить зла в самому понятті "монополізм", воно бачить зло в зловживанні монопольним становищем. І АМКУ встановлює цю грань.

До нас приходили запиті, ми нада АМКУ цілий ящик документів - статистику, інформацію про укладені контракти, про умови ціх Контрактів. Більше до нас вопросам немає. Ми Перші з усіх віробніків виконан вимоги АМКУ Розробити и опублікуваті Критерії відбору дистриб'юторів сигарет. Зараз проводимо консультації з комітетом, як їх поліпшити, щоб ми не порушили антимонопольне законодавство. І тепер чекаємо рішення.

Які основні вимоги до дистриб'юторів?

Там сторінок 8 вимог, але основне, на чому вони базуються, - це підхід до всіх однаковий, об'єктивний, з наданням реального бізнес-плану і гарантуванням певних обсягів. Компанія повинна показати, що у неї є ресурси для дистрибуції, а також географію дистрибуції. Чому нам важлива географія? Тому що багато компаній вважають за краще працювати в великих містах (це простіше), а в села, тим більш віддалені, далеко не всі хочуть їхати. Специфіка нашої продукції в тому, що ми продаємося більше в селах. А туди важче їздити, витрати більше.

При відборі дистрибутора також повинна враховуватися фінансова біла звітність, можливість надання банківської гарантії. Ми даємо продукцію і або беремо передоплату, або вимагаємо банківську гарантію, щоб не виникла ситуація, що компанія взяла на реалізацію продукцію і пропала. І банк, який гарантує, повинен бути не напівбанкрут. Таким чином, дистриб'ютор повинен вести чесний бізнес, не мати ніяких кримінальних історій, в тому числі історій з несплатою податків.

З "Мегаполісом" Ви давно працюєте?

З 2012 року. Як бізнес-модель для виробників (якщо відкинути всю політику) вона дуже ефективна. Ми задоволені якістю послуг, наявністю товару в точках, не маємо жодних проблем з розрахунками за поставлену продукцію і ніяких проблем із зобов'язаннями, які взяла на себе ця компанія.

Найцікавіше, що після публікації наших критеріїв відбору ми не отримали жодного комерційного пропозиції від інших компаній-дистриб'юторів. Може, наші конкуренти і отримували, але ми - ні. Тому що одна справа кричати і скаржитися, а інше - реально надавати дистриб'юторські послуги.

Охарактерізіруйте, будь ласка, про роботу Imperial Tobacco в минулому році і розкажіть про основні плани на 2016.

Через штучні знижень цін про частку ринку зараз говорити важко, тому що інформація стала необ'єктивною. За 2015 рік за відвантаженням продукції дистриб'ютору ми досягли частки в 25%. Вважаємо, що це хороший результат, раніше цей показник у нас був менше. Ця інформація, на нашу думку, найбільш об'єктивна, вона відображає структуру продажів. Компанія Nilsen дає меншу частку: у порівнянні з 2014 роком, вони стверджують, що в 2015-му наша частка зросла з 21,4% до 22%. Це без урахування тимчасово окупованих Криму і Донбасу.

Обсяги виробництва теж виросли за рахунок релокації - було 15,5 млрд штук в 2014 році, стало 16,7 млрд штук у 2015 році. Виробництво росло при падінні ринку, таким чином, нам вдалося утримати нашу частку, навіть наростити, і без імпорту з Росії.

Наскільки завантажені потужності в Україні?

На відсотків 60-70. Нам є куди рости. Ми шукаємо ринки збуту. У минулому році поставляли в Ірак, Молдову, Монголію, ОАЕ, Буркіна Фасо, Кот-д'Івуар, Єгипет, Узбекистан, Камбоджу, Сенегал. Сумарно в 2015 році ми поставили на експорт 1,25 млрд шт., В 2016 році хочемо вийти на 1,5 млрд.

Теоретично нам цікавий ринок ЄС, особливо в зв'язку з зоною вільної торгівлі, але там є квота - 2,5 тис. Тонн з України за рік - це на кожного виробника трохи більше 1 млрд штук. Але тут є підступ. Це квота виділена на країну, і коли у тебе є контракт на поставку, ти ніколи не знаєш, наскільки вона обрана. Ми ніколи не знаємо обсяги поставок наших конкурентів в країни ЄС. Квоту може вибрати і один виробник. Уявіть ситуацію: знайшли місце реалізації, спланували виробництво, замовили етикетку під відповідну країну, випустили продукцію, а виявилося, що квота вже вибрана.

А єдиного реєстру немає? І в ГФС не можна дізнатися?

Ні, реєстру немає. А УКРІНФОРМ не повідомляє, посилаючись на комерційну таємницю. Крім того, європейський споживач не зовсім добре довіряє продукції, де написано "зроблено десь там", а не в ЄС. У них є певні упередження. Хоча легальна продукція, зроблена в Україні і поставлена ​​контрабандою на Захід, за ціною нижче в 2 рази тієї, що у них на ринку, розкуповується на ура.

Скільки в минулому році Ваша компанія інвестувала в потужності в Україні і які плани на 2016?

Ми відкрили сучасний склад на території фабрики, інвестиції були близько 250 млн гривень. А в цілому, в релокацію виробництва, обладнання ми вклали близько 8,9 млн фунтів. Я вважаю, це непогано в умовах війни і падіння ринку. На 2016 рік поки важко сказати, але однозначно будемо інвестувати в окремі формати сигарет.

Які бренди у Вас найбільш успішні?

Дивлячись в якому сегменті. У нас є бренд Parker & Simpson в сегменті value for money (ціна - якість), так він дуже швидкими темпами з нуля набрав більше 1 млрд річних продажів. Дуже добре йдуть "Столичні" - особливо в форматі big box (25 штук в пачці). Вони теж випускаються в сегменті value for money. Зараз на ринку преміальний сегмент падає, наш Davidoff, хоч і повільно, але впевнено зростає через правильної цінової політики і правильного підбору тютюну. Ну, і наша класика "Прима" завжди добре продається. Головний секрет в тому, що ми купуємо тютюн у постачальників безпосередньо. Наші конкуренти купують його у своїх материнських структур через посередників, у них вже виходить маржа прокладки. Це вже питання трансфертного ціноутворення та виведення валюти за кордон, але він нікого у нас не цікавить.

Ми закуповуємо близько 70 сортів тютюну різних цінових категорій і будь-якої якості в понад 20 країн, серед яких Ірак, Індія, Пакистан. У нас є центри логістики по всьому світу - за рахунок масштабу вони здатні конкурувати. У нашій групі компаній йде жорстокий відбір постачальників, включаючи дослідження полів і контроль відсутності дитячої праці.

Як Ви оцінюєте ініціативи депутатів зобов'язати українських виробників використовувати вітчизняний тютюн?

Це не більше ніж популізм. На жаль ні за обсягами, ні за якістю сировини Україна не вписується у вимоги нашої групи. Ми не тропіки, ні Пакистан, ні Індія. Тютюн не досягає тих якостей, які необхідні в нашому виробництві. Імпортуючи тютюн, ми розвиваємо українське виробництво - у нас працюють українці, ми платимо податки в український бюджет. Це ж не хуторянська економіка, ми частина глобальної економіки. Тому містечковість депутатів дивує.

Але це ще не найбезглуздіші законопроекти. Раніше був зареєстрований в Раді законопроект № 2430 "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність до вимог Директиви 2014/40 / ЄС Європейського Парламенту" (відкликаний, але є два альтернативних), що передбачає вже з 18 травня поточного року ввести в Україна ряд нових вимог до пакування та маркування сигарет, які паралельно вводяться в ЄС, а також нові вимоги до контролю якості.

Ніяких перехідних періодів там немає. Виходить, що сам ЄС обговорювала можливість переходу на ці вимоги років 7, а у нас хотіли перейти відразу. Ми порахували, що необхідно мільйонів 8 фунтів додаткових інвестицій, щоб перейти на нові стандарти, - в упаковку, в обладнання. І зараз ніде навіть розмістити замовлення на нове обладнання, тому що країни ЄС переходять на ці ж стандарти. Не всі вимоги директиви зрозумілі і самим європейцям. Наприклад, у ні їсти таке визначення як "characterisen flavor" - "характерний смак", але ніхто не може пояснити, як його поміряти і визначити. Там багато всього такого. А наші хлопці взяли не тільки перевели директиву, а понавидергівалі з неї цитат. Наприклад, статтю про систему контролю вони просто викинули, бо вона в Євросоюзі вводиться з 2019 року, вони подумали, що ще є час. Таким чином, ми імплементуємо НЕ Євродирективи, а збірник цитат, які між собою навіть не пов'язані.

Наша індустрія підготувала додаток до цього законопроекту, які зайняли 50 сторінок. Наполягаємо на тому, що перехідний період повинен бути як мінімум 2 роки. Нам треба зрозуміти, які остаточні вимоги прийме наш парламент, спланувати інвестплан, замовити обладнання. Якщо ввести без перехідного періоду, тютюнова індустрія може зупинитися на 6 місяців. А тютюнова індустрія дає в рік більше 20 млрд гривень акцизів.

Так, протилежна сторона прислухалася до нашої думки і погодилася переглянути даний законопроект. Ми сподіваємося, що здоровий глузд переважає.