Російські ЗМІ в соціальних мережах Facebook і в «ВКонтакте»: аналіз активності та інформціонних уподобань аудиторії

Дана стаття присвячена аналізу активності аудиторії спільнот російських ЗМІ в соціальних мережах «Facebook» і «Вконтакте». На основі вивчення великого масиву даних складено рейтинг успішності роботи російських ЗМІ в соціальних мережах і аналізуються публікації, що викликали найбільшу увагу у користувачів соцмереж в 2014 р.

Ключові слова: ЗМІ, соціальні мережі, спільноти, «ВКонтакте», Facebook

Вступ

Сайти соціальних мереж (скор. Соцмережі) можна по праву назвати одним з найяскравіших феноменів мережі Інтернет за останній час. За порівняно невеликий період, починаючи з їхнього розквіту в 2003 р, вони докорінно змінили процеси комунікації в глобальній Мережі [Boyd, Ellison, 2007; Beer, 2008]. Охоплення аудиторії, нові форми спілкування, які дозволяють користувачам легко обмінюватися мультимедійним контентом і висловлювати своє ставлення до нього за допомогою коментарів і функцій «подобається» і «поділитися», а також швидкість поширення інформації, привернули на сторінки сайтів соцмереж не тільки звичайних користувачів, але і різні організації, в тому числі ЗМІ.

Сьогодні спільноти на сторінках соцмереж стали невід'ємною частиною аудиторії сучасних російських ЗМІ. Ці спільноти виступають в ролі простору, де відбувається безперервне інтерактивне спілкування між ЗМІ та аудиторією.

Кількість передплатників окремих спільнот російських засобів масової інформації в соцмережах перевищує мільйон чоловік ( «РІА Новини» і «Нешнл ГЕОГРАФІКА» в «ВКонтакте», «Ве- сті.ру» і «РІА Новини» на «Facebook»), і деякі ЗМІ публікують в день до 50, а іноді навіть і більше постів ( «Газета.ру» і «Правда.ру», «Російська газета», «Спортс.ру»). Користувачі залишають в день десятки тисяч коментарів і оцінок «like» (подобається) до цих публікацій, тисячі разів використовують функцію «share» (поділитись), щоб оцінити матеріали, які ЗМІ розмістили на своїх сторінках, і оповістити про них своїх друзів.

Аналізуючи взаємодію російських ЗМІ і соціальних мереж, дослідник має можливість звернутися як до зарубіжних навчальних посібників, статей і публічних виступів, так і до публікацій вітчизняних фахівців. Всі вони підкреслюють фундаментальний характер змін, що відбулися в результаті розвитку соціальних мереж.

У вивчених автором англомовних джерелах говориться, зокрема, про значимість «Фейсбук» (Facebook) і «Твіттер» (Twitter) як джерел журналісткою інформації [Castells, van der Haak, Parks, 2012], так і каналів для її розповсюдження, а також про нові ролі (модератора, менеджера по роботі з спільнотою, видавця), які необхідно освоїти професійному журналісту у зв'язку з їх розвитком [1] .

У розглянутих автором публікаціях вітчизняних специа- листів [2] аналізуються взаємодії саме російських ЗМІ з соціальними мережами і осмислюється роль соцмереж в формуванні публічної сфери і політичного дискурсу в Росії, а також виникають у зв'язку з цим проблеми.

Також цікаві рейтинги «цитованості» російських ЗМІ в соцмережах, підготовлені Brand Analytics [3] і Медіалогія [4] . Їх об'єднує аналіз, заснований на широкому фактографічному матеріалі, проте в центрі уваги знаходяться не самі публікації ЗМІ в соцмережах, а кількість згадок тих чи інших видань і матеріалів на цих сайтах.

У зв'язку з цим особливо цікавим видається осмислення феномена взаємодій російських ЗМІ з соціальними мережами, яке грунтувалося б на аналізі публікацій, які ЗМІ розміщують в своїх спільнотах в соціальних мережах, а також реакції користувачів на ці публікації. Тим більше, що в сучасних медиаисследования сьогодні ще не створено фундаментальних наукових праць, в яких були б пильно розглянуті всі аспекти процесів, що відбуваються саме в цьому розрізі.

У даній роботі автор робить спробу поглибити і розширити наукові знання про взаємодію російських ЗМІ з аудиторією в просторі соціальних мереж. Була поставлена ​​мета визначити коло російських ЗМІ, найбільш успішно взаємодіють з аудиторією в соцмережах «Фейсбук» і «Вконтакте», і виявити характерні риси в інформаційних перевагах аудиторії спільнот цих ЗМІ в досліджуваних соціальних мережах.

Для досягнення поставленої мети була використана комплексна методика, яка поєднує кількісний аналіз великого обсягу даних з елементами контент-аналізу. Таке об'єднання кількісних і якісних дослідницьких методів дозволить сформувати уявлення про найбільш виражених рисах процесу комунікації російських ЗМІ з аудиторією в соціальних мережах і виявити найбільш значущі закономірності в розподілі уваги аудиторії соцмереж по відношенню до тих чи інших публікацій ЗМІ.

У статті автор намагається вирішити такі завдання з метою досягнення поставлених цілей:

• Виявити найбільш популярні російські ЗМІ в соціальних мережах і знайти підстави для їх порівняння.

• Визначити метрики, що дозволяють скласти уявлення про найбільш успішних практиках взаємодій російських ЗМІ з аудиторією в просторі соціальних мереж «Фейсбук» і «Вконтакте», і описати їх застосування до досліджуваних в даній роботі співтовариствам російських ЗМІ.

• Зрозуміти, які теми привернули найбільшу увагу у передплатників спільнот російських ЗМІ в 2014 р

• Виявити відмінності між інформаційними уподобаннями аудиторії російських ЗМІ в просторі соціальних мереж Facebook і «ВКонтакте».

Методологія

У статті наводяться результати дослідження активності передплатників російських ЗМІ в соціальних мережах Facebook і «ВКонтакте. І хоча в Росії функціонують і інші соціальні мережі, такі як «Однокласники», «Гугл +» (Google+), «Мій світ» і т.п., вибір саме цих майданчиків був обумовлений декількома причинами.

Так, Facebook є найбільшою світовою соціальною мережею за кількістю зареєстрованих користувачів. тобто являє собою найпопулярніше і масштабне втілення феномена соціальних мереж в світі c кількістю зареєстрованих користувачів, що перевищує 1,3 млрд осіб. За даними системи моніторингу Brand Analytics, російська місячна аудиторія цієї соцмережі в листопаді 2014 р становила близько 24 млн осіб [5] .

Однак в Росії ця соцмережа поступається за популярністю «ВКонтакте», яка є найчисельнішою за кількістю користувачів соцмережею в Російській Федерації. Щомісячна аудиторія цього сайту за той же період становила 54,6 млн осіб, з них понад 65% проживають в Росії [6] . Також на вибір вплинув той факт, що саме в цих двох соцмережах російські ЗМІ мають найбільш популярні за кількістю користувачів співтовариства. Більш того, в деяких регіонах Росії в 2015 р соцмережа «ВКонтакте» перевершила за охопленням аудиторії такі федеральні телеканали, як «Перший канал» або «Росія 1» [7] , Що підкреслює актуальність вивчення взаємодії російських ЗМІ з цією соціальною мережею.

Для вивчення активності аудиторії і контенту була використана оригінальна методика, що запозичують новітні інструменти інтернет-маркетингу. У список цих інструментів входять сервіси розширеної онлайн-статистики по спільнотам і групам в соціальних мережах, створення яких стало можливим, завдяки використанню API (англ. Application programming interface - інтерфейс прикладного програмування) соціальних мереж. API соцмереж - це набір різних функцій, констант, класів, форматів запитів, які можна використовувати в інших програмах. З їх допомогою розробники створюють для подібних сервісів статистики програмний код, який дозволяє витягувати дані безпосередньо з сайтів соціальних мереж, що несе відповідальності за достовірність отриманої інформації.

Для вирішення поставлених дослідницьких завдань було застосовано методику, яка використовує (обробна і групує) дані «Системи Ніпель». Вибір даної методики був обумовлений досвідом плідної співпраці з творцем сервісу, російським розробником і фахівцем з маркетингу в соціальних мережах А. Цверовим, а також дозволом безоплатного використання даних для поставлених в даній роботі дослідницьких завдань. Отримані за допомогою «Системи Ніпель» дані були структуровані і оброблені в таблицях програми Microsoft Excel.

Оскільки ця стаття є продовженням багаторічної роботи автора по вивченню взаємодії російських ЗМІ з соціальними мережами, то у вибірку спільнот для аналізу увійшли, в першу чергу, спільноти, розглянуті в попередніх наукових публікаціях автора [Дьяченко, 2014; 2014]. Також для отримання найбільш актуальною картини список аналізованих спільнот ЗМІ було розширено ще кількома спільнотами, які володіли на момент дослідження найбільшим (в порівнянні з іншими російськими ЗМІ) кількістю передплатників, тобто представляли собою самі показові приклади взаємодії ЗМІ з соціальними мережами. З дослідження були виключені спільноти розважальних радіо- і телеканалів. В результаті емпіричну базу дослідження склали мультимедійні матеріали, опубліковані в просторі соціальних мереж «ВКонтакте» та «Facebook», 49 російськими ЗМІ.

Аналізувалися публікації таких засобів масової інформації: «The Village», «Аргументи і факти», «Афіша», «Большой город», «Ведомости», «Вести.ру», «Вог», «Вокруг света», «Газета.ру »,« Гео »,« Гламур »,« Діловий Петербург »,« Джикії »,« Дощ »,« Євроньюс »,« Живи »,« Інтерфакс »,« ІТАР-ТАРС »,« Комерсант »,« Комсомольська правда », «Космополітен», «Лента.ру», «Лук ет ми», «Максим», «Медуза», «Мотор.ру», «Менсі Хелс», «Наука і життя», «Нова газета», «НТВ», «Нешнл ГЕОГРАФІКА», «Перший канал», «Популярна механіка», «Правда.ру», «РБК», «РІА Новини», «Роллі нг Стоун »,« Російська газета »,« Русский репортер »,« Слон.ру »,« Сноб »,« Спортс.ру »,« Таймаут »,« Форбс »,« Експерт »,« Ель »,« Есквайр », «Ехо Москви», а також спільнота «Лентач» в соцмережі «ВКонтакте», яке до зміни керівництва ЗМІ в березні 2014 р було офіційним спільнотою «Лента.Ру» на цьому сайті.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1 січня 2014 р по 25 березня 2015 року, причому, для дослідження публікації додатково розділені на два періоди:

- аналіз публікацій ЗМІ в соцмережах і дій, скоєних користувачами по відношенню до них з 1 січня 2015 р по 25 березня 2015 року, дозволяє визначити найбільш успішні практики взаємодії ЗМІ з соцмережами на даний момент часу;

- аналіз публікацій ЗМІ в соцмережах і дій, скоєних користувачами по відношенню до них з 1 січня 2014 по 31 грудня 2014 р дозволяє сформувати уявлення про «найголовніші події 2014 г.» - іншими словами, визначити тренди в сприйнятті користувачами соцмереж інформації ЗМІ за річний період.

Загальна кількість матеріалів пояснюється завданнями цього дослідження, які мають на увазі формування уявлення про найпомітніших трендах і найбільш явних закономірності в області цього нового і не знайшов ще достатнього відображення у вітчизняній журналістській науці процесу.

Результати дослідження

Оскільки одним із завдань цього дослідження був пошук підстави для порівняння декількох десятків спільнот самих різних ЗМІ в соцмережах, то для першого кроку в даній роботі стало необхідним їх згрупувати, що було вироблено на підставі інформаційних запитів, яким задовольняють досліджувані ЗМІ.

Так, деякі з аналізованих спільнот висвітлюють широке коло актуальних тем, тобто є політематіче- ськими і розрахованими на широке коло аудиторії. В їх ряду можна назвати спільноти новинних, суспільно-політичних і ділових ЗМІ, а також співтовариства інформаційних агентств. Їх характерною рисою є надання і аналіз подієвої інформації, тобто інформування аудиторії про новини в самих різних сферах життя.

Інші носять спеціалізований характер і орієнтовані на різні соціо-демографічні групи і інтереси аудиторії. Так, наприклад, вони можуть бути орієнтовані на жіночу або чоловічу аудиторії, на автовласників, на жителів великих міст, на які цікавляться подорожами, наукою або музикою і т.п. До них відносяться так звані ЗМІ «способу життя», «глянцеві» видання, науково-популярні, музичні ЗМІ та інші. Для них в меншій мірі характерно надання загальної актуальної інформації щодо найважливіших подій в країні і світі, і в більшій - висвітлення тем, цікавих для певного сегмента цільової аудиторії.

У зв'язку з різним характером задовольняються інформаційних запитів в цьому дослідженні було зроблено умовний поділ досліджуваних спільнот ЗМІ на «новинні» (в число яких також увійшли спільноти суспільно-політичних і ділових видань, теле- і радіоканалів, інтернет-ЗМІ та інформаційних агентств) і « спеціалізовані ». Співвідношення «новинних» і «спеціалізованих» ЗМІ в дослідженні виявилося досить збалансованим: 29 до 23.

Далі постало важливим визначити, в яких з досліджуваних спільнот ЗМІ аудиторія найбільш активна - це дозволило б з'ясувати, які ЗМІ найбільш ефективно взаємодіють з аудиторією в своїх спільнотах в соціальних мережах. Адже сьогодні, в ситуації достатку засобів масової інформації, кожному з них доводиться боротися за інтерес і лояльність читачів, глядачів, слухачів - а «лайки», коментарі і «репости» в соціальних мережах як раз і служать проявом зацікавленості та / або схвалення.

Так як в російській науці про журналістику раніше не вводилися критерії оцінки ефективності комунікації ЗМІ з аудиторією в соцмережах, було прийнято рішення звернутися до використання прийнятої у світовій практиці маркетингу в соціальних мережах метрики під назвою «індекс залученості сторінки» (англ. «Page engagement rate» ).

У світовій ужиток подібна метрика була введена одним з найавторитетніших в області соціальних мереж аналітичним порталом «Соушалбейкерс» (Socialbakers.com) [8] .

Раніше для оцінки успішності того чи іншого співтовариства в соцмережах використовувалися методики, що мають в основі яких підрахунок кількості передплатників цієї спільноти, або підрахунок кількості «интеракций» (сумарного значення відміток «подобається», «поділитися», коментарів і інших призначених для користувача дій, застосованих до публікацій цих спільнот) за певний період часу. Однак такий метод оцінки не дозволяв порівнювати між собою активність аудиторії в спільнотах різного (за кількістю передплатників) масштабу.

Інноваційна метрика «індексу залученості» сторінок, введена Socialbakers, дозволила вирішити цю проблему: формула розрахунку цієї метрики враховує одночасно і кількість передплатників, і кількість интеракций до публікацій спільноти, вчиненого користувачами соцмережі за певний період часу. Так виглядає загальна формула розрахунку індексу залученості (ІВ) спільноти, застосовувана сучасними фахівцями з маркетингу в соціальних мережах:

Дана формула була застосована для виявлення спільнот російських ЗМІ в соціальних мережах «Facebook» і «Вконтакте», найбільш успішно залучають аудиторію в інтерактивне спілкування. Для цього за допомогою «Системи Ніпель» були вилучені дані про всі публікаціях аналізованих спільнот і кількості интеракций до них в період з 1 січня 2015 р по 25 березня 2015 року, а також заміряні кількість передплатників цих спільнот на 25 березня 2015 року і проведений розрахунок по представленій формулі. На основі отриманих результатів було складено рейтинг спільнот ЗМІ для кожної з соцмереж, в якому співтовариства були розташовані в порядку убування показника "індексу залученості». Таке дослідження дозволило отримати найактуальніші знання про те, які російські ЗМІ успішніше інших ведуть роботу по взаємодії з аудиторією в соцмережах.

Результат такого аналізу показав, що в обох соціальних мережах найбільший рівень залученості аудиторії на сьогоднішній день характерний для спільнот ЗМІ, віднесених в цьому дослідженні до категорії «новинних» (див. Табл. 1, табл. 2). Це, зокрема, може свідчити про те, що аудиторія цих соціальних мереж проявляє найбільшу зацікавленість саме в публікаціях, що носять новинний характер і розповідають про найважливіші суспільно-політичні й економічні події Росії і світу.

Особливо цікавими отримані результати представляються в світлі дослідження, опублікованого інформаційно-аналітичною системою «Медіалогія». У ньому у вигляді рейтингу були представлені найбільш цитовані в I кварталі 2015 р соцмережах російські ЗМІ, і «трійку лідерів» склали спільноти «РІА Новини», «Лента.ру» і «Газета.ру» [9] . Рейтинг був побудований за кількістю посилань на повідомлення ЗМІ, розміщених користувачами в своїх облікових записах в соціальних мережах «ВКонтакте» і «Facebook», а також на мікроблоговой платформі «Twitter».

Так, виявилося, що жодне з трьох найбільш цитованих в 1 кварталі 2015 р російських ЗМІ не увійшло в топ-10 ЗМІ за рівнем залученості на «Facebook», і тільки два з них увійшли в десятку кращих за цим показником - «ВКонтакте» - однак, і тут вони не очолили список. Таким чином, увага російських користувачів до контенту ЗМІ та їх готовність поділитися цим контентом на своїх сторінках в соціальних мережах, не означають їх готовність у той же час взаємодіяти з контентом, розміщеним цими ж ЗМІ безпосередньо в самих соцмережах.

Також примітно, що в різних соціальних мережах на верхніх позиціях рейтингу опинилися різні ЗМІ. Подібний результат може бути зумовлений, в тому числі, відмінністю аудиторій цих соціальних мереж, різними соціо-демографічними характеристиками передплатників спільнот ЗМІ. Так, згідно з даними дослідження gemiusAudience fusion Russia, опублікованими авторитетним галузевим порталом «Состав.ру», незважаючи на загальну лідируючу вікову групу «25-34» в обох соцмережах, на «Facebook» більшу кількість користувачів має високий дохід, вищу освіту та проживає в столиці. У той же час, користувачі «ВКонтакте» проводять значно більше часу і переглядають значно більше сторінок, ніж в іноземній соцмережі [10] .

В результаті проведеного дослідження вдалося з'ясувати, що активність користувачів соціальних мереж «ВКонтакте» і «Face- book» розподіляється по-різному між контентом різних російських ЗМІ на цих сайтах, що призводить до різного кількості призначених для користувача «интеракций», скоєних по відношенню до постів цих ЗМІ. Також вдалося дізнатися, що склад російської аудиторії різниться між собою в цих соціальних мережах за багатьма ознаками. Це дозволило припустити, що відмінності виявляються не тільки в ЗМІ, взаємодії з громадами яких аудиторія віддає перевагу на цих сайтах, але і в подіях, що висвітлюватимуться в публікаціях цих ЗМІ, і викликали найбільший відгук користувачів «ВКонтакте» і «Facebook».

Щоб перевірити цю гіпотезу, був зроблений аналіз найбільш популярних публікацій ЗМІ, віднесених раніше до категорії «новинних», в цих соціальних мережах за річний період - з 1 січня. по 31 грудня 2014 р кожному співтоваристві на основі даних, витягнутих за допомогою «Системи Ніпель» були визначені 3 публікації з найбільшою кількістю интеракций, і було проаналізовано, яким саме подіям присвячені ці публікації. Таким чином, з усієї маси публікацій досліджуваних ЗМІ, розміщених в соціальних мережах в 2014 р, було виділено і проаналізовано 78 найпопулярніших публікацій в спільнотах «новинних» ЗМІ в «ВКонтакте» і 75 - на сайті «Facebook».

Далі було почали вивчати відібраних публікацій. У кожній з них була визначена тема, подія або проблема, якої вона присвячена. Було відмічено, що деякі з тим повторюються - іноді в межах однієї соціальної мережі, іноді - відразу і в «ВКонтакте» і на «Facebook». Публікації схожої тематики були згруповані відповідно до проблемою або подією, про які вони розповідають. При цьому значна частина публікацій була віднесена до групи «Інше»: в ній, зокрема, були об'єднані пости суто розважального характеру (наприклад, тести або картинки з цитатами великих людей минулого, що не розповідають ні про яке значущу подію сучасності). Також до неї були віднесені публікації «на абстрактну тему» ​​(наприклад, повідомлення про події з життя редакції), і новинні повідомлення на теми, що не викликали такого сильного відгуку в аудиторії інших спільнот ЗМІ. Кількість публікацій, які увійшли до групи «Інше» для «Facebook» і «Вконтакте» склало 30 і 38 подібних постів відповідно.

Показові відмінності були виявлені в інших групах тематичних публікацій, які викликали найбільшу реакцію аудиторії. Причому, відрізняються не тільки списки цих тематичних груп, але і їх «питома вага» по відношенню до інших - тобто сума интеракций до постів однієї тематики по відношенню до публікацій на інші теми.

Така відмінність у кількості интеракций особливо важливо через механізмів поширення інформації в соціальних мережах: велика кількість дій до посту в соцмережі дозволяє йому досягти великої кількості користувачів за короткий період часу. Так, через особливості функціоналу формування «Стрічки Новин» на «Facebook» кожен «лайк», «коментар» або «share» до публікації, розміщеній ЗМІ в своїй спільноті, підвищує її шанси на потрапляння в стрічки новин інших користувачів, навіть не підписаних на співтовариство того чи іншого ЗМІ. У соціальній мережі «ВКонтакте» для такого швидкого поширення контенту серед користувачів служить, в першу чергу, функція «поділитися»: завдяки їй публікація ЗМІ охоплює не тільки підписаних на співтовариство читачів, а й їхніх друзів по соцмережі, які, в свою чергу, також можуть продовжити поширювати публікацію вже серед своїх друзів.

Це, перш за все, дозволяє посту, що зібрав велику кількість призначених для користувача дій, досягти ефекту «вірусності».

Спочатку термін «медіа-вірус» був введений в 1994 р американським фахівцем в області засобів масової комунікації Д. Рашкофф [Рашкофф, 2003] і позначав «медіаподії, що викликають справжні соціальні зміни». У даній роботі під «вірусним контентом» мається на увазі більш поширена в сучасному слововживанні трактування терміна, яку дає, наприклад, популярний американський словник технічних термінів TechTerms.com. Згідно з ним, термін «вірусний» (англ. - viral) відноситься до «цифровому відео, зображення або статті, які пережили« спалах популярності »і досягли великої кількості користувачів за короткий період часу» [11] . Немає точного числа переглядів, яке дозволило б назвати той чи інший контент «вірусним», але в середньому найбільш популярні вірусні матеріали збирали понад мільйон переглядів менше, ніж за тиждень [12] .

При цьому найбільш цікавою рисою «вірусності» виявляється той факт, що головним розповсюджувачем інформації є самі одержувачі інформації: «лайки», «перепис» та коментарі залучають до контенту, розміщеному ЗМІ в своїх спільнотах в соціальних мережах, все нових і нових користувачів. І, з огляду на кількість користувачів, щодня споживають контент ЗМІ в соціальних мережах на сьогоднішній день, можна стверджувати, що подібні «вірусні» публікації і теми можуть чинити істотний вплив на формування порядку денного у цих користувачів. Результати проведеного аналізу були представлені у вигляді таблиць, відсортованих в порядку убування суми призначених для користувача дій до досліджуваних публікацій (див. Табл. 3, табл. 4).

Очевидно, що найбільш популярні публікації ЗМІ на «Facebook» ставилися в основному до тріумфів вітчизняних спортсменів, урочистостей, а також подробиць життя знаменитостей. При цьому значущі суспільно-політичні події країни, такі як наслідки введення міжнародних санкцій, фінансово-економічна криза в Росії або зміна її територіальних кордонів, замикають складений список.

Для «ВКонтакте» склалася протилежна ситуація - на вершині рейтингу опинилися публікації ЗМІ, присвячені самим «болючим» суспільно-політичних подій країни і світу. Найбільшу увагу користувачів залучили такі теми, як входження Криму до складу Російської Федерації, економічна криза в країні, а також події, пов'язані з кризою на Україні.

Окремо було розглянуто, наскільки велику частку призначених для користувача дій (а значить, і призначеного для користувача уваги) залучили різні теми аналізованих публікацій, і відобразили виявлені закономірності в формі наочних кільцевих діаграм, виключивши зі списку аналізованих записів публікації, віднесені до теми «Інше» (див. Рис . 1, рис. 2).

Таким чином, вдалося не тільки дізнатися, які теми привернули найбільшу увагу у передплатників спільнот російських ЗМІ в соціальних мережах в 2014 р, але і виявити суттєві відмінності між інформаційними уподобаннями у аудиторії російських ЗМІ в просторі соціальних мереж «Facebook» і «Вконтакте».

Підводячи підсумок даному аналізу, необхідно відзначити, що при визначенні найпопулярніших тем новин на основі кількості призначених для користувача дій в соцмережах можна забувати про проблему кіберзлочинців, які володіють великою кількістю фальшивих акаунтів в соціальних мережах. Таку позицію зокрема висловив у своєму виступі на форумі «Медіа майбутнього» віце-президент Гільдії видавців періодичної преси та керівник Медіа Лабораторії, створеної спільно з РІА Новини, В. Гатов. На думку фахівця, ці люди «можуть впливати на новинну картину дня, ставлячи« Like »на інтернет-сторінках з інформацією, бажаної злочинцям, а не на тих матеріалах, які дійсно цікавлять аудиторію конкретного ЗМІ» [13] .

Висновки

В результаті проведеного дослідження вдалося зібрати великий обсяг даних про взаємодію російських ЗМІ з аудиторією в соцмережах «Фейсбук» і «ВКонаткте». Застосувавши спеціальні методики і метрики, запозичені з практики фахівців з маркетингу в соціальних мережах, стало можливим впорядкувати отримані знання і скласти уявлення про те, які російські ЗМІ зараз успішніше інших ведуть роботу по взаємодії з аудиторією в просторі цих сайтів.

Так, було відмічено, що в цілому публікації саме «новинних» ЗМІ в соціальних мережах виявляються найбільш привабливими для користувачів. У аудиторії спільнот цих ЗМІ як на «Facebook», так і у «ВКонтакте» сьогодні спостерігається найбільший індекс залученості, а значить, саме практику цих ЗМІ можна назвати найбільш успішною.

При цьому, в різних соціальних мережах верхні місця рейтингу займають різні ЗМІ, а нижні - одні й ті ж. Так, у соціальній мережі «ВКонтакте» кращими стали «Лентач», «Ехо Москви», «НТВ», «Медуза» і «Газета.ру», а на нижніх рядках рейтингу знаходяться «Форбс», «Мотор.ру», « таймаут »,« Русский репортер »і« Євроньюс ». На «Facebook» ж найбільш залученої виявилася аудиторія спільнот «Правди.Ру», «Комсомольської правди», «Російської газети», «НТВ» і «Першого каналу», а найменш залученої - сторінок «Мотор.ру», «Форбс», «Євроньюс», «Ділового Петербурга» і «Русского репортера».

Проведений аналіз найпопулярніших публікацій дозволив визначити, які теми привернули найбільшу увагу у передплатників спільнот російських ЗМІ. У 2014 р такими темами стали українська криза і приєднання Криму до Російської Федерації, а також фінансова криза в Росії, введення санкцій західними країнами і відповідні заходи російського уряду. Крім того, в цей список увійшли найбільші спортивні події - чемпіонати світу з хокею і футболу і Зимові Олімпійські ігри в Сочі. Також увагу аудиторії привернули події з життя вітчизняних і зарубіжних знаменитостей.

Однак увагу аудиторії до цих тем розподілилося по-різному на «Facebook» і в «ВКонтакте»: в російській соціальній мережі реакція аудиторії в більшій мірі була спрямована на самі «гострі» і спірні теми, а в західній - на позитивні події і видатні досягнення .

В цілому вибрані інструменти та методика аналізу показали себе ефективними і дозволили повністю виконати поставлені на початку цієї роботи дослідницькі завдання. У майбутньому вони можуть лягти в основу подальших досліджень, результати яких будуть мати велике значення як для наукової спільноти, так і для професійних вітчизняних журналістів.

список літератури

Дьяченко О.В. Методика дослідження спільнот російських ЗМІ в соціальній мережі «ВКонтакте» // Меди @ льманах. - 2013. - № 4. - С. 16-23.

Дьяченко О.В. Російські ЗМІ в соціальних мережах Facebook і в «ВКонтакте»: практики взаємодії // Медіаскоп. - 2014. - № 4.

Рашкофф Д. Медіавірус. Як поп-культура таємно впливає на вашу свідомість / Пер. з англ. Д. Борисов. - М .: Ультра Культура, 2003.

Beer D. Social network (ing) sites ... revisiting the story so far: A response to Danah Boyd & Nicole Ellison // Journal of Computer-Mediated Communication. - 2008. - Vol. 13. - Is. 2.

Boyd D, Ellison N. Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship // Journal of Computer-Mediated Communication. - 2007. - Vol. 13. - Is. 1.

Castells M., van der Haak B., Parks M., The Future of Journalism: Networked Journalism // International Journal of Communication. - 2012. - № 6.

Надійшла до редакції 30.06.2015

[1] Андерсон К. Фундаментальні технологічні тренди Форум «Медіа Майбутнього». - М .: РІА Новини, 2013; Lavrusik V. The Future of Social Media in Journalism. - Mashable, 2010. - URL: http://mashable.com/2010/09/13/fUture-social-media-journalism ; Lavrusik V., Cameron B. Analysis: How News Pages Are Keeping Readers Engaged. - Facebook, 2011. - URL: https://www.facebook.com/notes/facebook-journalists/analysis- how-news-pages-are-keeping-readers-engaged / 249876705024351; Lavrusik V., Cameron B. How Journalists Are Using Facebook Subscribe. - Facebook, 2012. - URL: https: // www . facebook.com/notes/facebook-journalists/how-journalists-are-using-facebook- subscribe / 352565928088761; Newman N. The rise of social media and its impact on mainstream journalism. - Reuters Institute for the Study of Journalism, 2009. - URL: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/fileadmin/documents/Publications/The_rise_of_ social_media_and_its_impact_on_mainstream_journalism.pdf; Overholser. J. What Is Journalism's Place in Social Media? - Nieman Reports, 2009. - URL: http: //www.nieman . harvard.edu/reportsitem.aspx?id=101882; Grabowicz P. The transition to digital journalism. Facebook and Social Media. - UC Berkeley Graduate School of Journalism, 2013. - URL: https://multimedia.journalism.berkeley.edu/tutorials/digital-transform/social-networks/

[2] Гатов. В. Нова мережева реальність. Форум «Медіа Майбутнього». - М .: РІА Новини, 19 червня 2012; Панченко Є. Інтеграція Інтернет-ЗМІ і соціальних мереж в Рунеті: Нова публічна сфера або простір контролю? - Digital Icons, 2011. - URL: http://www.digitalicons.org/issue05/files/2011/05/Panchenko-5.6.pdf

[3] Що читають в Рунеті. Складено рейтинг найбільш цитованих в соцмережах видань за 2014 рік. - Lenta.ru, 2015. - URL: http://lenta.ru/articles/2015/01/14/baitog/

[4] ЗМІ в соцмедіа - I квартал 2015. - Медіалогія, 2015. - URL: http: // www . mlg.ru/company/pr/3494/

[5] Соціальні мережі в Росії, зима 2014-2015. Цифри, тренди, прогнози // Brand Analytics, 2015. - URL: https://br-analytics.ru/blog/socialnye-seti-v-rossii- zima-2014-2015-cifry /

[6] Аудиторія ВКонтакте // Вконтакте.ру, 2015. - URL: https://vk.com/about ? w = page-47200925_44240810

[7] Городников А. «ВКонтакте» обігнав федеральні телеканали // Hi-Tech @ Mail.ru, 2015. - URL: https://hi-tech.mail.ru/news/vk-vs-tv.html

[8] Engagement Rate: A Metric You Can Count On // Socialbakers, 2013. - URL: http://www.socialbakers.com/blog/1427-engagement-rate-a-metric-you-can-count-on

[9] ЗМІ в соцмедіа - I квартал 2015 // Медіалогія, 2015. - URL: http: // www . mlg.ru/company/pr/3494/

[10] Порівняння аудиторій Facebook і VK.com (інфографіка) // Состав.ру, 2014. - URL: http://www.sostav.ru/publication/sravnenie-auditorij-facebook-i-vk-com- infografika-9682.html

[11] Viral - Definition - TechTerms.com. - URL: http://www.techterms.com/ definition / viral

[12] Ibid.

[13] Гатов. В. Нова мережева реальність. Форум «Медіа Майбутнього». - М .: РІА Новини, 19 червня 2012.