Шпаргалки з аудиту

1. 3.Шпора - Принципи та методи аудиту.

1. Шпаргалки - Управління аудиторською діяльністю в Україні.

Управління аудиторською діяльністю в Україні здійснюється Аудиторською палатою України (АПУ), кіт явл згідно із законодавством неурядовим органом, т. Е незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування і явл юрид особою. Мета діяльності: створення системи незалежного контролю у формі аудиту, який дає об'єктивну оцінку фінансового стану пр-й, сприяє раціональному господарюванню та своєчасно попереджає банкрутство власника, забезпечує достовірний контроль за доходами і видатками власників пр-й і одночасно охороняє інтереси гос-ва. Загальна кількість членів АПУ становить 20 чол. (5 від Спілки аудиторів Укр, по 1 від Мін. Фін. Укр, Головної ДПІ, НБУ, Мін. Статистики, Мін. Юстиції та ін.). АПУ: - видає ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності аудиторських фірм і окремих аудиторів; - веде Реєстр аудиторів Укр, яким видано кваліфікаційний сертифікат на проведення аудиту; - стверджує нормативи аудиту; - здійснює контроль за дотриманням аудиторами і аудиторськими фірмами вимог закон-ва з аудиту; - регулює взаємовідносини між аудиторами (фірмами) і замовниками в процесі проведення аудиторської деят-ти.

2. Сутність аудиту, його віди.Шпора.

Аудит - незалежна перевірка бух звітності та ін звітно-облікової інфор-і про деят-ти пр-й з метою підтвердження їх достовірності і законності (зовнішній аудит). Метою є висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фін. звітність у всіх існуючих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і надання фін. звітів. Аудит буває зовнішній (проводиться на договірній основі аудит. Фірмами або незалежними аудиторами, мета кіт забезпечити об'єктивну оцінку достовірності бухобліку та фін. Звітності) і внутрішній (проводиться аудиторами, які працюють на даному підприємстві, або ревізійною комісією, мета кіт перевірка і оцінка роботи співробітників в інтересах керівників). Характеристика видів аудиту: організаційні ознаки (обов'язковий, договірної, внутрішній, гос-й), за функціями і змістом (попередній, оперативний, ретроспективний, стратегічний), від намічених цілей (міжгалузевий, галузевий, внутрихоз-й), процесуальні ознаки (однопредметний, багатопредметний, комісійний), за видами користувачів (в інтересах зовнішніх користувачів, в інтересах внутрішніх), по періодичності (разовий, періодичний). З розвитком аудиту розширюється сфера супутніх аудиту робіт. У відповідності з міжнародними нормами до супутніх аудиту робіт відносяться: - аналіз бух. звіт-ти, складання; - оцінка майна приватизованих пр-й; - комп'ютерне програмне забезпечення обліку.

3.Шпора - Принципи та методи аудиту.

Основні принципи, які регулюють аудиторську деят-ть, діляться на групи: етичні (визначені в Кодексі професійної етики аудиторів України та Законі України «Про аудиторську діяльність» та повинні дотримуватися в обов'язковому порядку) і методологічні (можуть в окремих випадках мати необов'язковий харак-р ). Етичні професійні принципи: незалежність, об'єктивність, компетентність, конфіденційність і доброзичливість. Методологія аудиту - сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-госп контролю, які формують метод аудиту. Методологічні вимоги планування аудиту включають: - контроль якості роботи аудитора; - повне інформування клієнта; - відповідальність за зроблений висновок; - обґрунтованість вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості і достовірності. У загальному вигляді метод - це спосіб дослідження процесів, явищ створених людиною систем. Основою дослідження складних систем є діалектичний метод (розгляд явищ в природі і в суспільстві у взаємозв'язку). У межах загального діалектичного методу є дедуктивні та індуктивні методи. Метод аудиту -це сукупність прийомів за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що вивчаються. В аудиті важливе значення мають обидва методи - дедуктивний метод использ при вивченні фін. госп деят-ти пр-я, оцінки спрямованості та ефективності системи управління, при хар-ке окремих розділів бух. обліку та його сис-ми в цілому. - індуктивний метод застосовується в екон аналізі деят-ти пр-я, він дозволяє зосередити увагу на окремих групах процесах (особливо на вразливих місцях).

4. Планування аудиторської проверкі.Шпаргалкі.

Порядок планують-а аудит. деят-ти (перевірки) визначено нормативом №9 «Планую-е аудиту», затвердженим Аудиторською палатою України 18.12.98г.

Планування - це вироблення гл. стратегії і конкурують. підходів до хар-ру, періоду, а також часу проведення аудиту, що дозволяє аудитору належним чином організувати свою роботу.

Мета плану-я аудиту - акцентування уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити наиб. ретельно.

Хара-р планують-а залежить від орг. форми, розміру, виду деят-ти пр-я, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на пр-ні.

Планую-е аудит. перевірки проводиться аудит. орг-їй відповідно до такими приватними принципами, як комплексність, безперервність, оптимальність. Комплексність передбачає забезпечення взаємопов'язаності та узгодженості етапів плану-я. Безперервність виражається у встановленні сполучених завдань групі і в ув'язці етапів плану-я з термінами і по суміжних господарюючим суб'єктам (структ. Підрозділам, представництвам, філіям, дочірнім орг-ям). Оптимальність полягає в тому, що в процесі планують-а аудит. орг-ції слід забезпечити альтернативність для можливості вибору оптим. варіанти загального плану і програми аудиту на підставі критеріїв, визначених самою аудит. орг-цією.

Планую-е аудиту включає слід. етапи:

1) попередній етап

2) підготовка і складання загального плану аудиту

3) складання програми аудиту.

Висновки аудитора по кожному. розділу аудит. програми, документально відбиті в раб. документах, явл-ся фактич. матеріалом для складання аудит. звіту і аудит. укладення, а також підставою для формування об'єктивної думки аудитора про бух. звітності економ. суб'єкта.

Загальний план аудиту і програма аудиту, що підписуються керівником аудит. фірми і керівником аудит. перевірки, складаються у вигляді спеціальних таблиць. У них вказуються:

û об'єкт аудиту;

û період аудиту;

û кількість людино-годин;

û керівник аудит. групи;

û склад аудит. групи;

û плановані аудит. ризик і рівень суттєвості.

û період проведення (роботи - в загальному плані, процедури - в програмі);

û виконавець роботи або процедури;

û примітки (на розсуд аудитора).

У програмі аудиту по кожному. аудит. процедурі вказуються робочі документи.

Розрізняють слід. підходи до розробки програми аудиту:

Жорсткий - полягає в розробці типової програми аудиту, що включає наиб повний перелік аудит. заходів і процедур. Надалі аудитор визначає послідовність своїх дій, викреслюючи з типової програми те, що не прийнятно в конкурують. ситуації.

Гнучкий - при кожній перевірці аудитором визначається перелік аудит. процедур.

Наїб. раціональним може бути проміжний варіант, коли аудитор має можливість доповнити рекомендаціями процедури, взяті з типових інструкцій з аудиту і відповідають умовам конкурують. перевірки.

5. Аудиторський ризик і методика його визначення - Шпора.

Аудиторській фірмі при здійсненні деят-ти притаманні два види ризику: - підприємницький (аудитор може потерпіти невдачу через конфлікт з клієнтом навіть за умови, що представлене аудиторський висновок позитивний. Це залежить від факторів: конкурентоспроможності аудитора, фін стану клієнта, термінів проведення, компетенції адміністрації та облікового персоналу клієнта). - аудиторський (ймовірність, що бух. Звітність може містити не виявлені помилки і спотворення після підтвердження її достовірності або що вона містить суттєві викривлення, коли насправді таких спотворень в бух. Звітності немає. Види ризику: власний, ризик контролю, ризик не виявлення помилок, ризик зовнішніх чинників, внутрішніх чинників, системи бух. обліку, ризик внутрішнього контролю, аналізу, вибірки, ризик суттєвості. Методика визначення аудит. ризику розробляється кожної аудит. фірмою. для цього створюються моделі аудит. ризику (Прийнятна величина 1-5%). Існують два методу визначення величини аудит. Ризику: - оцінний (аудитори виходячи з власного досвіду і клієнта, визначають ризик на підставі звітності та використовують оцінку в плануванні аудиту, значення величини: «низький», « середній »,« високий »); - кількісний (АР = СР * РК * РВ, де АР - аудиторський ризик, СР власний ризик, РК -ризик контролю, РВ -ризик невиявлення помилок аудитором.) аудиторський ризик не може бути дорівнює нулю , т. к кожна перевірка супроводжується певним ризиком