Українська економіка постраждала від голландської хвороби

Світова криза вдарила по економіці України з двох флангів. З одного боку, виникли банківські проблеми з ліквідністю. Зовнішній борг України ще в липні 2008 року перевищив $ 100 млрд., З яких близько $ 30 млрд. - короткострокові кредити (золотовалютні резерви НБУ зараз трохи більше $ 30 млрд.). Рефінансувати ж зовнішні запозичення в умовах світової кредитної кризи дуже складно, крім того, з України спішно ретирувався спекулятивний капітал.

З іншого боку, фінансова криза і викликане ним побоювання майбутньої рецесії економік США і країн Європи призвели до зниження світових цін на сировинні товари. Україна несе зараз великі втрати від падіння цін і попиту на метали і хімічні добрива. Товарний експорт скоротився в серпні в порівнянні з липнем на $ 895 млн. (Близько $ 700 млн. За рахунок зменшення металургійного експорту). Ясно, що у вересні зниження буде ще більшим, а в жовтні - більшим, ніж у вересні (падіння цін на сталь почалося в кінці липня). А це призводить до зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі і, відповідно, девальваційного тиску на гривню (валюти від експорту надходить в Україну з кожним місяцем все менше).

Саме ці два фактори привели, головним чином, до зростання курсу долара на міжбанківському валютному ринку, а потім і готівкового долара. Негатив лише поглибили проблеми з Промінвестбанком, сповільнена реакція Нацбанку і закриття депозитів наляканим населенням.

Намічені зараз владою антикризові заходи носять лише косметичний характер. Створення стабілізаційного фонду і збільшення гарантій по банківських вкладах анітрохи не допоможуть українським експортерам.

Пригноблена металургія подає сигнал SOS

Ситуація в металургії, яка є головною експортною галуззю України (експорт недорогоцінних металів в першому півріччі становив 45,3% від усього товарного експорту), сьогодні вельми плачевна. Відвантаження на експорт майже припинилася, виробництво істотно скорочено, половина доменних печей зупинена, починається відправка працівників у відпустки і знижується зарплата. Світові ціни на сталь при цьому продовжують невпинне падіння - на сьогодні він знизилися в середньому на 40% в порівнянні з липневими значеннями, порівнявшись з ціновими рівнями лютого.
У зв'язку з чим, а також зі схожими проблемами в хімічній галузі, промисловість показала в серпні мінус 0,5%, а у вересні - мінус 4,5%. Як результат, якщо в серпні приріст ВВП становив 10,9%, то у вересні тільки 5,5%. У жовтні зниження світових цін на сталь продовжилося, отже, падіння в промисловості зросте, а приріст ВВП зменшиться ще сильніше. У листопаді та грудні ВВП, найімовірніше, також піде в мінус (2009 рік, напевно, теж почнеться економічним падінням).

Урядова допомога металургам у вигляді зниження транспортних тарифів і ціни на газ лише частково вирішує проблеми. Скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі за рахунок обмеження імпорту взагалі - теж нічим не допомагає металургам. Надасть деяку допомогу металургам лише скорочення імпорту саме металів, які закуповуються зараз за кордоном.

Нехай гривня впаде!

Тому всі намічені заходи для мінімізації впливу світової кризи на українську економіку можуть зменшити негативне торговельне сальдо і на якийсь час зупинити зростання долара, але металургам і хімікам від цього не легше.

Виправити ситуацію може тільки міра, яка дозволить швидко відновити експорт металів. А таке в умовах падіння світових цін на сталь може відбутися тільки при істотній девальвації гривні. Таким чином, якщо зараз зусилля Нацбанку і уряду приведуть до стабілізації курсу гривні на рівні, скажімо, 5,3 -5,5 грн / дол., То металургійна галузь, а з нею і вся країна виявляться в скрутному становищі.

До якого рівня потрібно опускати гривню, щоб металургійне і хімічне виробництва на експорт стали рентабельними, - в пошуку відповіді на це питання полягає зараз завдання Кабміну і НБУ. Причому, при продовженні зниження цін на сталь необхідно далі опускати і гривню. До речі, курс гривні хоч і потрібно істотно знижувати, але не настільки стрімкими стрибками, як це допустив Нацбанк на початку жовтня (до 6 грн / дол протягом одного тижня).

А якщо гривня до долара буде відчутно знижуватися, то не будуть потрібні і ніякі додаткові заходи для скорочення імпорту. Правда, інфляція за рахунок підвищення цін на імпорт і його скорочення буде рости.

Симптоми економічного недуги

Загалом, не тільки фінансовий, а й економічна криза в Україні вже фактично почався (падіння промисловості і уповільнення зростання ВВП), а в найближчі місяці варто очікувати його розвитку - у вигляді падіння ВВП.

А назвати відбуваються зараз кризові явища в українській економіці можна проявом «голландської хвороби» або ефекту Гронінгена. Під цим економічним терміном мається на увазі зростання реального обмінного курсу національної валюти за рахунок збільшення обсягів експорту одних галузей, що робить негативний вплив на інші галузі і на економіку в цілому. Виникнення поняття «голландська хвороба» пов'язане з відкриттям в кінці 1950-х - початку 1960-х років XX століття родовищ природного газу в належить Нідерландам частини Північного моря, і подальшим зростанням експорту природного газу - що спричинило за собою істотне подорожчання національної валюти цієї країни.

Згадаймо фінансова криза в Україні 1998-1999 років. Гривня девальвувала тоді приблизно в 2,7 рази, зупинивши своє падіння і зафіксувавши на рівні 5,3-5,4 грн / дол. Внаслідок такої різкої девальвації в країні, починаючи з 2000 року, почалося економічне зростання, що було пов'язано, головним чином, з нарощуванням експорту.

Головною ж експортною галуззю України була і поки залишається металургія. Динаміка виручки від експорту недорогоцінних металів в останні 7 років виглядає так:

Рік Експорт, млрд. Дол. Зростання до попереднього року,% 2001 6,72 103,9 2002 7,12 106,0 2003 8,50 119,3 2004 13,05 150,0 2005 14,04 107,6 2006 16 , 42 117,2 2007 20,78 126,5

Як бачимо, експортна виручка стала зростати особливо прискореними темпами, починаючи з 2003 року. Що пов'язано зі стартом процесу швидкого підвищення світових цін на сталь. До речі, виключно різким зростанням цін на сталь і, відповідно, збільшенням експорту чорних металів (в 1,6 рази) пояснюється рекордний приріст ВВП у 2004 році (12,1%). А уповільнення темпів приросту ВВП в 2005 році (2,6%) було викликано, навпаки, падінням світових цін на сталь протягом всього року.

Збільшення ж експорту металів в останні 7 років відбулося, головним чином, саме за рахунок зростання світових цін, а не завдяки збільшенню випуску продукції в натуральних показниках (нових металургійних підприємств в Україні не з'явилося). Так, наприклад, виробництво чавуну, напівфабрикатів, сталі, прокату і труб склало за даними Держкомстату в 2003 році 91,7 млн. Т., А в 2007 році - 106,6 млн. Т. Приріст в тоннах за 5 років всього на 16 , 2%, тоді як експортна виручка в металургії за цей період збільшилася в 2,44 рази.

У порівнянні з величиною експорту металів у 2001 році додатковий приріст валютних надходжень від цього експорту за наступні 6 років склав сумарно $ 39,6 млрд. (Сума щорічних приростів). Також чималий приріст за рахунок сприятливої ​​кон'юнктури був в ці роки і в хімічній галузі.

А тепер згадаємо ситуацію з золотовалютними резервами України! Як відомо, в 1998 році з метою підтримки гривні НБУ втричі скоротив свої резерви, і вони на початок 1999 року дорівнювали менше $ 1 млрд. Потім стало відбуватися їх щорічне збільшення. У таблиці вказано розмір ЗВР на початок року:

Рік 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 $ млрд. 1,6 3,1 4,4 6,9 9,5 19,4 22,3 31,8

Порівняємо дві цифри! Золотовалютні резерви зросли до $ 31,8 млрд., А додатковий приплив валюти за останні 6 років тільки від металургійного експорту, викликаного, в основному, зростанням світових цін, склав $ 39,6 млрд. Отже, не було б зростання світових цін на сталь (і хімічні добрива), гривня б за останні роки тільки девальвувала. Сталося ж навпаки - Нацбанк провів ревальвацію гривні в 2005 і 2008 роках.

Тепер фортуна для українського експорту кардинально погіршилась, і країна має економічну кризу. У наявності наслідки «голландської хвороби».

Китайська економічна вакцина

Але чи можна якимось способом лікуватися від «голландської хвороби» або уникати її? Виявляється, можна, і ліки давно відомі в світі. Дуже показові в цьому плані міркування міністра фінансів Росії Олексія Кудріна, який давно діагностував для своєї країни «голландську хворобу» (по експорту нафти і газу):
«Так поступає Китай. Він весь час тримає юань до долара, не зміцнює його. І тим самим завжди клав на лопатки всі країни Європи і США. Наша країна після девальвації в 98-му році вийшла в 99-му році на темп економічного зростання в 10%. Це теж був ефект девальвації - ослаблення рубля. Але після цього ми стали витрачати дуже багато нафтодоларів. А коли на ринок викидаємо велику кількість нафтодоларів, то рубль зміцнюється ... На жаль, Росія, витрачаючи свої нафтодолари більше, ніж це треба (це знову питання для тих, хто говорить «треба більше витрачати»), зміцнює тим самим рубль - це пряма залежність - і робить менш конкурентною свою економіку »( Інтерв'ю А.Л. Кудріна «Підсумкової програми» телеканалу НТВ - 27 квітня 2008 року).
До слова, валютні резерви Китаю найбільші в світі і станом на кінець вересня склали $ 1,905 трлн. При цьому Піднебесна є зараз найбільшим експортером чорних металів, але надприбутки у своїх металургів через зростання світових цін на сталь китайський уряд відбирає шляхом спочатку введення, а потім регулярного збільшення експортного мита.
Треба також сказати, що досить непогані дивіденди для свого експорту мали в останні роки США - завдяки тому, що відбувається зміцнення євро до долара. А зараз ослаблення євровалюти не можуть натішитися уряди країн ЄС.
Залишається лише сподіватися, що українська влада в майбутньому, коли світові ціни і попит на сталь знову почнуть рости, виявиться мудрішим. Щодо ж мірою майбутнього падіння гривні можна привести такі міркування. З 1 січня 2000 року по 1 січня 2008 року споживчі ціни в Україні зросли в 2,31 рази. У США інфляція за цей період склала близько 30% (в ЄС ще менше). Якщо прийняти для розрахунку валютний курс на початок 2000 року в 5,30 грн / дол, то при дотриманні паритету (облік ступеня інфляційного знецінення двох валют) на 1 січня цього року один американський долар мав би коштувати 9,4 гривні, а зараз, природно , ще вище (близько 10 гривень).
Якщо падіння цін на сталь припиниться в найближчі дні-тижні і з'явиться попит на метал в світі, то, можливо, виявиться достатньою девальвація гривні до курсової позначки в діапазоні 5,5-6 грн / дол.

Юрій Глухов

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter