Глава 8. ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ

  1. 8.1. Завдання обліку витрат на ведення справи і основні поняття
  2. Основні поняття
  3. Пошук інформації про страхування на сайті "Знай страхування!"

8.1. Завдання обліку витрат на ведення справи і основні поняття

Облік витрат на ведення справи - це форма внутрішньофірмового обліку, метою якої є охоплення і відображення в документах фінансової звітності процесу періодичного споживання вартостей в ході здійснення страхових операцій. Тому до витрат на ведення справи відносять всі фактичні витрати страхової компанії, виникнення яких обумовлено реалізацією безпосередньої мети господарської діяльності підприємства. Надзвичайні і не пов'язані з веденням страхової діяльності витрати в них не включаються.

Облік витрат на ведення справи виконує наступні завдання:

  • дозволяє здійснити контроль за економічністю господарської діяльності та виявити джерела втрат;
  • дає можливість встановити величину страхової премії, необхідну для покриття витрат.

Облік витрат на ведення справи надає інформацію

  • для прийняття рішень з нових напрямків діяльності компанії;
  • для контролю за реалізацією прийнятих рішень і результатами господарської діяльності;
  • для прийняття рішень про зміну структури страхової компанії;
  • про наявність ліквідних коштів (в сукупності з іншими даними бухгалтерського обліку);
  • для проведення порівняльних розрахунків.

Тим самим інформація, яку дає облік витрат на ведення справи, є важливим інструментом управління страховою компанією.

Основні поняття

Збір інформації та оцінка страхових операцій на основі врахування зроблених витрат здійснюються за трьома напрямками.

Основою обліку витрат на ведення справи є постатейний облік і систематизація витрат за певний період (Kostenartenrechnung). Так, наприклад, до витрат на ведення справи включаються витрати на оплату праці, матеріальні витрати, процентні платежі по кредитах банків, знос основних засобів. За способом включення до собівартості страхових послуг ці та інші види витрат поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо відносяться на страхові послуги, а непрямі витрати - за допомогою спеціальних коефіцієнтів.

При обліку витрат за місцями їх виникнення або центрам віднесення витрат (Kostenstellenrechnung) окремі елементи витрат розподіляються по тим підрозділам підприємства, де вони були зроблені. Наприклад, витрати акумулюються за страховими відділам, відділу матеріально-технічного постачання, продаж, адміністративно-господарському відділу і т.д. Метою даного виду обліку є, з одного боку, контроль за витратами і їх структурою. З іншого боку, він є основою для визначення коефіцієнтів розподілу непрямих витрат за окремими видами страхових послуг.

За допомогою системи обліку витрат, що відносяться на об'єкти витрат (Kostentrdgerrechnung), визначається собівартість страхових послуг. Як було зазначено вище, нарахування прямих витрат на об'єкти витрат здійснюється безпосередньо, а непрямих витрат - опосередковано, за допомогою відповідних коефіцієнтів, розрахованих в рамках обліку витрат за місцем їх виникнення. Визначена таким чином собівартість страхових продуктів і послуг необхідна для короткострокового підведення підсумків господарської діяльності та є основою формування політики цін страхової компанії.

"Страхова справа", том 1 "Основи страхування"
© Німецький союз страховиків (GDV) 2004


| Зміст | Наступна сторінка>



Пошук інформації про страхування на сайті "Знай страхування!"


Пошук страхової інформації


Новости