Кандидат в титани

1. ШУТКА доречно Нове прочитання картини І. Шишкіна «Ранок у сосновому лісі» (1889 р) // informator.su

Ігор Коломойський

На додачу до найбільшим в Європі покладів марганцевої руди, яка використовується для виробництва феросплавів, власник «Приватбанку» Ігор Коломойський може отримати контроль і над багатющими навіть за світовими мірками українськими родовищами титанової сировини - Іршанський в Житомирській області і Малишевського в Дніпропетровській.

Про те, що Дмитро Фірташ - орендар найбільших в Україні підприємств з виробництва ільменітового і рутилового концентрату - Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл.) І Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (Дніпропетровська обл.) - позбудеться цього права, стало ясно ще влітку. 5 вересня закінчувався термін оренди, і Кабмін завчасно дав зрозуміти, що не збирається продовжувати договір з Фірташем.

ОГХК має статус держпідприємства. Але в нинішній ситуації сам факт знаходження її в Дніпропетровську передбачає контроль над титановими активами нинішнього губернатора регіону Ігоря Коломойського. Хоча поки і без права розпорядження основними засобами цих підприємств.

Зміцнює в цій думці і особистість новоспеченого директора ОГХК Руслана Журило, великий період трудової біографії якого пов'язаний з роботою у фінансовій компанії «Славутич-Капітал», що належить найближчому соратникові пана Коломойського - теперішньому керівнику його апарату в Дніпропетровській облдержадміністрації Геннадія Корбана.

Намагаючись перешкодити такому повороту подій, керуюча компанія Фірташа - Group DF звернулася з позовом до Окружного суду Києва, щоб той заборонив передавати майновий комплекс Вільногірського ГМК і Іршанського ГЗК в розпорядження Фонду держмайна. Прес-служба Group DF розповсюдила заяву, що «компанія не отримувала і не підписувала документів про передачу підприємств державі», тому орендарем їх продовжує вважатися ПрАТ «Кримський титан».

Однак очевидно, що зараз у олігарха немає і дещиці колишнього впливу, яке дозволяло йому протягом 10 останніх років утримувати управління стратегічними активами, ринкова вартість яких оцінюється в $ 3-5 млрд.

Та й українська влада не допустить, щоб найбільшими гірничодобувними комплексами керувала компанія з анексованого Криму, яка тільки тимчасово належить їх співвітчизнику.

Адже ще в червні керуючий директор Group DF Борис Краснянський дав зрозуміти, що Фірташ не виключає можливості продажу свого кримського бізнесу, який потрапив між молотом нової влади півострова, які вимагали його реєстрації в Криму за російським законодавством, і ковадлом українських, які бажали б, щоб титановий холдинг платив податки на території материкової України.

Для Фірташа втрата Вільногірського ГМК і Іршанського ГЗК ще не означає повного розпаду його титанової імперії. Під контролем олігарха залишаються Міжрічинський ГЗК і ТОВ «Валки-Ільменіт», а також згаданий «Кримський титан», «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та «Сумихімпром». Останній Group DF контролює через комітет кредиторів.

Однак Міжрічинський ГЗК і ТОВ «Валки-Ільменіт» технологічно залежні від Іршанського ГЗК, а «Сумихімпром» влада збирається виставити на продаж. Оскільки ж на Вільногірський ГМК та Іршанський ГЗК доводиться до 80% поставок сировини на підприємства Фірташа, то з їх втратою під великим питанням виявляється і постачання Group DF ільменітом і рутилом.

Як стверджує ще один учасник титанового ринку - гендиректор компанії «Велта», що розробляє Бірзуловського родовище титанової руди в Кіровоградській області, Андрій Бродський, політика держави щодо титанової галузі ще не до кінця зрозуміла.

Залишаються питання: чи будуть тривати поставки ільменітового концентрату на окуповану територію Криму і продовжить «Кримський титан» закуповувати концентрат Іршанського ГЗК? А якщо українську сировину замінять індійським або африканським, чи зможе «Титан» завозити його морем?

Якщо по відношенню до продукції «Кримського титану» застосують міжнародні санкції, велика частина її, що поставляються на європейський ринок, буде заміщена європейськими або американськими компаніями. Чи будуть вони купувати сировину для цього тепер вже у державного Іршанського ГЗК або у інших постачальників?

І це тільки частина галузевих проблем, викликаних анексією Криму та переділом сфер впливу між українськими олігархами.

Але для Коломойського контроль над підприємствами, запаси титанової сировини яких оцінюються чи не в 20% загальносвітових (вважається, що при нинішньому обсязі видобутку запасів вистачить на 400 років), в будь-якому випадку стане подарунком долі і великою удачею.

Питання тільки в тому, чи буде він продовжувати збутову політику пана Фірташа, коли основним споживачем продукції Вільногірського ГМК був найбільший світовий виробник титану - російська корпорація «ВСМПО-Авісма» (споживачами металу і виробів якої, поряд з найбільшими авіа- і двигунобудівними компаніями світу, такими, як Boeing, EADS, Embrayer, Rolls-Royse, Safran, Pratt & Whitney, є підприємства оборонного комплексу РФ), або сконцентрується на азіатському напрямку?

Крім того, отримавши в управління ВГМК, дніпропетровський банкір і нинішній губернатор буде залучений і в справи російської атомної промисловості.

Як відомо, одним з напрямків цього підприємства є виробництво цирконової концентрату, також поставляється в Росію і використовуваного для виробництва металевого цирконію. Надалі металевий цирконій йде на виробництво паливних елементів для АЕС.

«2000» писали про інтересі групи «Приват» до українського виробника цього металу ДНВП «Цирконій» . І наші висновки повністю підтвердилися.

Скориставшись слабкістю держави, українські олігархи рвуться до стратегічних галузей і високих технологій. Однак користь чи шкода від цих змін ми можемо оцінити лише після того, як вони проведуть модернізацію підприємств, відновлять виробничі зв'язки або створять нові.

Поки ж можна констатувати, що Коломойський і його партнери претендують на роль ведучих гравців в титановій промисловості України, пов'язаної з ОПК, і цирконієвим виробництвом, орієнтованим на атомну промисловість. І заради цього вони пішли відкритою війною на побратима по олігархічному цеху - Фірташа, вплив якого на політичні процеси в Україні ще недавно було досить відчутним.

ШУТКА доречно
Нове прочитання картини І. Шишкіна «Ранок у сосновому лісі» (1889 р) // informator.su

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...