Зовнішньоторговельні економічні відносини Естонії - TextReferat.com - безкоштовний архів рефератів плагіату

Зовнішньоторговельні економічні відносини Естонії Вступ.

Тривалий відрив економіки Естонії від системи ринкових відносин, в рамках якої лише зовнішньоекономічні зв'язки безпосередньо стикалися з ринком, в значній мірі визначив спочатку випереджаючий характер перетворень у зовнішній сфері. Реформа почалася саме з «відкривання» економіки, а не з дійсного руху до ринку. Реальні економічні відносини стали складатися у підприємств не між собою, а з закордонними партнерами. Світовий ринок заповнював відсутність національного. Тим самим був позначений курс не стільки на інтегрування у світову економіку, скільки на «розчинення» в ній.

Упор на створення відкритої економіки в поєднанні з використанням системи макроекономічного регулювання багато в чому визначив досить тривалий і болісний характер подолання Естонією етапу кризового розвитку і створення умов для стабілізації.

Зовнішня торгівля зіграла на цьому вельми суперечливому етапі реформ досить неоднозначну роль. З одного боку, вона стала інструментом реалізації не самої оптимальної моделі переходу Естонії до ринкової економіки. З іншого боку, в рамках реально обраного курсу вона об'єктивно стала одним з основних джерел ресурсів для підтримки економіки країни «на плаву» і, крім того, найважливішим інструментом початку інтеграції (нехай недосконалої) більшості її сегментів в систему ринкових зв'язків. Багато в чому за рахунок імпорту було забезпечено вирішення однієї із завдань початкового періоду реформ - насичення споживчого ринку країни.

У масштабах всього народного господарства зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) виступає важливим чинником фінансової стабілізації країни. Надходження від ЗЕД (митні збори, ПДВ, акцизи, неподаткові надходження) формують значну частку бюджету.

Цілком логічно, що до кінця першого етапу реформ в порівнянні з їх початковим періодом в 1991 р. роль зовнішньої торгівлі в економіці Естонії в кількісному вираженні помітно підвищилася. Про це насамперед свідчить порівняння динаміки ВВП з динамікою зовнішньоторговельного обороту в 1991-1995 рр. (Додаток 1). На тлі стійкого падіння ВВП протягом усього періоду зовнішньоторговельний оборот Естонії в 1991-1995рр. скорочувався більш низькими темпами. У 1993 р. вже відзначений приріст експорту, а з 1994р. відбувається підвищення і обороту, і експорту, і імпорту. Так наприклад вже в 1997 році загальний зовнішньоторговельний оборот склав 101,7 мільярда крон, а це на 59% більше ніж у 1996 році.

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ (1995-1996)

Обсяг зовнішньої торгівлі Естонії в останні роки значно зріс, хоча темпи зростання експорту помітно поступаються темпам зростання імпорту (обсяг експорту в 1995 році зріс на 25,2% і в 1996 році - на 18,8%, в той же час обсяг імпорту в 1995 році зріс на 35,3% і в 1996 році - на 32,5%). Баланс товарообміну був з 13,5 мільярда крон негативний, що перевищує дефіцит товарообміну 1995 в 1,6 рази. Дефіцит зовнішньої торгівлі Естонії був головним чином викликаний (5 мільярдів крон або 37%) товарообміном машинами та обладнанням. Оборот зовнішньої торгівлі в 1996 році склав 63,6 мільярда крон або на 13,4 мільярда крон більше ніж у 1995 році. Приріст обороту склав 26,7%, причому зростання спостерігалося за всіма основними групами товарообміну. У грошовому вираженні найбільш стрімке зростання обсягу товарообігу мав місце в торгівлі машинами і устаткуванням, далі йшли хімтовари, готові до вживання продовольчі товари, текстиль та текстильні вироби, метали і різні металовироби. Експорт в тому числі склав 25 мільярдів крон або майже на 4 мільярди крон більше ніж в 1995 році, і імпорт 38,6 мільярдів крон або на 9 мільярдів крон більше.

Структуру експорту та імпорту мав такі основні торговельні групи (у% від загального обсягу)

експорт

імпорт

Текстиль машини і обладнання деревина хімічна продукція харчові продукти

14,2 13,4 11,4 8,8 7,8

Машини та обладнання мінеральну сировину текстиль хімічна продукція харчові продукти

21,9 9,8 9,4 9,2 8,4

У 1996 році Естонія мала зовнішньоторговельні контакти в основному з наступними торгово-промисловими регіонами (в мільйонах крон):

експорт

в%

імпорт

в%

Країни Європейського Союзу

12768,9

51,1

24967,6

64,8

СНД

6265,9

25,1

6496,1

16,8

Латвія Литва

3502,2

14,0

1351,2

3,5

Європейська Вільна торговельна асоціація

699,2

2,8

832,0

2,2

Північно-Американська Вільна торговельна асоціація

576,8

2,3

1016,3

2,6

Країни Центральної та Східної Європи

348,2

1,4

978,6

2,5

В товарообороті зовнішньої торгівлі брали участь в цілому 174 держави, але основна частина товарообігу (87%) падала на 15 держав. За обсягом товарообігу провідне становище займали дві держави - Фінляндія і Росія - на них падало 40% товарообігу. Але в той же час питома вага цих двох держав у зовнішній торгівлі дещо зменшився в порівнянні з питомою вагою ряду інших держав, так як у останніх приріст товарообігу з Естонією збільшився більш швидкими темпами. Дефіцит зовнішньої торгівлі був викликаний головним чином дефіцитом товарообміну з чотирма державами (з Фінляндією, Німеччиною, Росією та Італією), на яких падало 11 мільярдів крон або 80% від негативного сальдо. Естонія отримала дохід від товарообміну з 56 державами. Найбільш значний дохід був отриманий від товарообміну з Латвією (1,3 мільярда крон), Литвою (0,8 мільярда крон) і Україною (0,6 мільярда крон). Естонія експортувала в 1996 році товари в 124 держави і імпортувала товари з 162 держав.

Більше половини естонського експорту пішло в 1996 році в країни Європейського Союзу. У порівнянні з тим же періодом 1995 року обсяг експорту в ці країни зріс на 12%, але питома вага держав Європейського Союзу в цілому в естонському експорті в той же час зменшився на 3%. Найбільш важливими експортними ринками були для Естонії всередині Європейського Союзу Фінляндія - 36%, Швеція - 23%, Німеччина - 14%, Данія - 7% і Великобританія - 7%.

Питома вага країн СНД в експорті Естонії залишився в 1996 році в основному на рівні 1995 року, але в той же час спостерігався 19% -ве зростання обсягу експорту в названі держави. Усередині СНД переважаючим був експорт Естонії в Російську Федерацію - 66% від сукупного експорту в країни СНД, далі пішли Україна - 20%, Білорусь - 8% і Молдова - 2%. Причиною зменшення обсягу експорту в Росію стало скорочення експорту в цю країну машин і обладнання на 20%, а також вельми незначний приріст експорту транспортних засобів - тільки на 1,1% в порівнянні з 1995 роком. Реекспорт в Росію зріс в 1996 році в порівнянні з 1995 роком в 1,7 рази, але в той же час прямої експорт скоротився на пару відсотків. Важливими видами виробів у зовнішньоторговельному обороті є також деревина, папір, хімтовари. Питома вага експорту в Російську Федерацію може стати рівним з питомою вагою експорту до Фінляндії, але все ж залишатися нижче 19% через діючі до цих пір подвійних митних тарифів. Але в міру вирішення міждержавних суперечок або вступом як Естонії, так і Росії в члени СОТ, можна очікувати різкого збільшення обсягу експорту в Росію. В майбутньому Росія ймовірно стане найбільш важливим експортним ринком для естонських товарів. Беручи до уваги постійний інтерес західних країн до інвестування в естонську економіку з метою виробництва товарів для російського ринку, можна прогнозувати зростання питомої ваги експорту в Російську Федерацію до 20-25%.

[1] 2 3 4 5 6

скачати реферат